Фото без описуОстаннім часом у засобах масової інформації розповсюджуються недостовірні відомості про переслідування значної кількості військовослужбовців, які приймали участь у проведенні АТО.

Згідно роз’яснень Головної військової прокуратури всі кримінальні провадження про самовільне залишення військовослужбовцями місця служби зареєстровані виключно на підставі письмових повідомлень про це командування частин і підрозділів відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Самовільне залишення військової частини або місця служби (стаття 407 Кримінального кодексу України) становить закінчений склад злочину з моменту залишення військової частини і триває протягом усього періоду, поки особа, щодо якої командування повідомило правоохоронні органи, не буде затримана або не з’явиться із зізнанням.

Переховуючись від слідства, військовослужбовець не зможе уникнути кримінальної відповідальності за скоєний військовий злочин. Більш того, продовжуючи свою протиправну поведінку, така особа з кожним днем лише обтяжує свою вину і моделює ситуацію, яка в подальшому може унеможливити застосування судом більш м’яких заходів кримінального впливу у межах передбаченої законом санкції, більш м’якого покарання, ніж передбачене законом, або звільнення від кримінальної відповідальності.

Навпаки, з’явлення із зізнанням до правоохоронних органів, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину законодавець вважає обставинами, які пом’якшують покарання, і в обов’язковому порядку повинні бути враховані як державним обвинувачем, так і судом при постановленні вироку (стаття 66 Кримінального кодексу України). Також, у кожному конкретному випадку до уваги приймаються всі причини та умови, що фактично сприяли залишенню військовослужбовцем військової частини, включаючи збіг тяжких сімейних обставин, наявність позастатутних відносин та інші.

Водночас звертаємо увагу, що розшук Національною поліцією України військовослужбовців, які ухиляються від проходження військової служби, здійснюється в обов’язковому порядку виключно після повідомлення про такий факт командуванням частини, незалежно від попередніх бойових і воєнних заслуг конкретних осіб, а також терміну їх перебування поза межами військової частини. Злісне уникання відповідальності суттєво погіршує становище таких осіб, викликає кваліфікацію їх дій за іншою частиною вказаної статті Кодексу та, як наслідок, тягне за собою більш суворе покарання.

З виниклих питань або будь-якої інформації  звертатись за телефонами та адресами:

2 – 35 – 43  (Любарський районний військовий комісаріат, 13100 смт.Любар, вул. Ватутіна,3.