Питання захисту прав дітей на сьогодні є одним із пріоритетних напрямків реалізації державної політики. Конвенцією ООН про права дитини визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння. Але, на жаль, є діти, які не можуть проживати з рідними батьками, у зв’язку із неналежним виконанням ними батьківських обов’язків або ж по причині смерті батьків.Сьогодні велика кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування чекають на родину, яка стане для них «рідною». Саме для таких дітей необхідно розвивати альтернативні форми сімейного виховання.

Діти – найбільш уразлива категорія жертв насилля в сім’ї в наслідок психологічної, соціальної, особистісної незрілості та залежності від батьків, малого життєвого досвіду, правової неосвіченості та багатьох інших причин.