«Їх розшукують Збройні Сили України»
Попри свідоме й чесне виконання обов’язків військової служби абсолютною більшістю військовослужбовців у Збройних Силах України, на жаль, є випадки самовільного залишення військових частин чи місця служби.
Кожен військовослужбовець, який з будь-яких причин самовільно залишив місце несення служби, має обов’язково прибути (повернутися) до військової частини або з’явитися до найближчого органу управління Військової служби правопорядку.
Любарський районний військовий комісаріат нагадує:
Самовільне залишення військової частини або місця служби це:
• Нез’явлення вчасно на службу полягає в тому, що, залишивши військову частину або місце служби на законній підставі, військовослужбовець, маючи об’єктивні можливості для повернення у встановлений час, своєчасно в частину не з’являється й знаходиться поза її розташуванням понад установлений строк.
• Для військовослужбовців строкової служби законною підставою залишення військової частини чи місця служби є звільнення з частини, призначення чи переведення на службу в іншу військову частину чи інше місце в тій же військовій частині, відрядження, відпустка, направлення в лікувальний заклад.
• Для осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців, що несуть службу за контрактом, законною підставою залишення частини або місця служби є кінець робочого дня (зміни), відрядження, відпустка, направлення в лікувальний заклад, призначення чи переведення в іншу частину, звільнення з частини, коли служба проходить у навчальному центрі.
Час прибуття у розташування військової частини або до іншого місця служби вказується в документі, який видається військовослужбовцеві при відбутті з території військової частини чи місця служби. До таких документів належать, зокрема, відпускний білет, посвідчення про відрядження, записка про звільнення.
Покарання за такий злочин залежить від часу відсутності.
Для строковиків – від двох років дисциплінарного батальйону, для контрактників, офіцерів і мобілізованих – від ста неоподаткованих мінімумів до позбавлення волі на певний термін.
В разі неявки до військових частин їх дії матимуть ознаки злочину, які підпадають під кримінальну відповідальність, а саме за такими статтями:
ч. 3. ст 407 Кримінального кодексу України – Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць,
– караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
ч. 1. ст 408 Кримінального кодексу України – Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез’явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу,
– караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
ч. 3. ст 408 Кримінального кодексу України – Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,
– карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Проте, військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину або місце служби, а також невчасно з’явилися на службу без поважних причин і на даний час перебувають у розшуку можуть звернутися до військової частини в якій проходили службу, подати рапорт на звільнення разом із оригіналом військового квитка та звільнитися з військової служби відповідно до чинного законодавства.
Порядок звільнення військовослужбовців із розташування військової частини регламентується статтями 216-222 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
За детальною інформацією звертатись в Любарський районний військовий комісаріат.
