Фото без описуШлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. В будь- якому разі особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.

Така позиція відповідає Декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, у статті 16 якої говориться, що жінки і чоловіки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати родину. При цьому вони мають однакові права на шлюб.
    Надання права на шлюб особі у віці до 18 років віднесено до компетенції суду.
    До суду може звернутись особа, яка досягла 16 років. Заява про надання права на шлюб не може подаватися представником такої особи (навіть законним представником, тобто батьками чи особами, які їх замінюють). Суд задовольняє заяву, якщо укладення шлюбу відповідатиме інтересам неповнолітньої особи, яка бажає його укласти. Для того, щоб дійти до висновку про те, що ранній шлюб відповідатиме інтересам дитини, суд має отримати відповідні докази. Судова практика свідчить, що найчастіше такими доказами виступають: фактичне створення сім’ї, народження в такій сім’ї дитини, вагітність неповнолітньої жінки. Справу розглядає суд за місцем проживання заявника.
    У заяві про надання права на шлюб зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові заявника, його місце проживання та засоби зв’язку; прохання надати право на шлюб; відомості про ту особу, з ким планується шлюб; посилання на вік осіб, що бажають створити сім’ю, який не дозволяє це зробити за правилами Сімейного кодексу України; докази , що надання права на шлюб відповідає інтересам неповнолітнього заявника чи заявниці. До заяви додаються копії відповідних документів (свідоцтв про народження, медичних довідок про вагітність тощо). При цьому батьки заявника (неповнолітньої особи, яка бажає укласти шлюб), а також особа, з якою планується укладення шлюбу, вказуються у заяві про надання права на шлюб як заінтересовані особи.
    Рішенням суду неповнолітній особі надається право на укладення шлюбу не загалом, а саме з конкретною особою, яка чітко зазначається у рішенні суду. Це означає, що, одержавши право на шлюб з певною особою, не можна зареєструвати шлюб з іншою. Якщо той, кому надано право на шлюб з певною особою, забажає зареєструвати шлюб з іншою, йому належить знову звернутися з заявою до суду. Якщо обидві особи, які мають намір укласти шлюб є неповнолітніми, то в такому випадку кожному із них необхідно подати до суду окрему заяву про надання права на шлюб.
    Для вирішення питання щодо зниження шлюбного віку не вимагається отримання згоди батьками неповнолітніх. Їх згода або, навпаки, заперечення проти реєстрації шлюбу їх неповнолітнім сином або донькою вирішального значення не має. Проте їх позиція по даному питанню повинна бути з'ясована у судовому процесі. Думка батьків може сприяти встановленню дійсних обставин справи, з'ясуванню відповідності надання цього права інтересам неповнолітнього, оскільки ця відповідність – головний критерій задоволення заяви про надання права на шлюб.
    Виникли питання, за юридичною консультацією звертайтесь до Любарського бюро правової допомоги за адресою: смт Любар, вулиця Незалежності, 39, телефон (04147) 2-10-62.