ОФІЦЕР – це звучить гордо!
Для того щоб осягнути справжню мужність наших чоловіків, силу волі, незламність духу, справжній патріотизм, не потрібно шукати в книжках чи блукати в просторах соціальних мереж. Справжні герої – серед нас. Вони навчаються, працюють, служать поряд з нами. Вони такі ж як ми. Але є щось, що вирізняє їх з- поміж інших. Це погляд. У їхніх очах назавжди закарбувались моменти тріумфу та відчаю, радості та страху, моменти між життям і смертю, моменти війни… те, що завдяки їм не довелось і не доводиться бачити нам. Тому у ці весняні дні, коли ми вшановуємо ветеранів Другої світової війни, ми обов’язково згадуємо тих, хто пройшов пекло війни на Сході.
У Любарському районному військовому комісаріаті проходить службу КУПРИНЕНКО Андрій Миколайович. Свій шлях у Збройних силах він розпочав ще у далекому 1997 році, коли після закінчення 11 класів вирішив продовжити батьківську справу та стати військовим. 5 років навчання у Львівському військовому інституті імені Петра Сагайдачного загартували , дали перші уроки бойового вишколу, які ще неодноразово стануть у нагоді в майбутньому.
По закінченню навчального закладу та здобувши освіту офіцера тактичної ланки, інженера –геодезиста за спеціальністю «Геодезія» лейтенант Андрій Куприненко продовжив службу у 64-му Навчальному топо-геодезичному центрі м.Шепетівка.
У 2004 році Андрій пов’язав свою долю з десантними військами, які і стали самими знаковими у його військовому житті (95 окрема аеромобільна бригада), де прослужив близько трьох років. Але у непрості для української армії роки, старшому лейтенанту довелось завершити військову кар’єру, у 2007 році та був звільнений у зв’язку зі скороченням штатів.
Не відомо, як би склалось життя, якби не війна на Сході України. Зрозумівши, що ворог роздирає нашу країну на частини, вболіваючи за долю своїх дітей, своєї родини та всієї держави Андрій одним з перших, у 2014 році, не чекаючи повістки, пішов добровольцем на війну і потрапив 13 окремий аеромобільний батальйон 95 ОАМБр
Щоб розповісти увесь бойовий шлях Андрія Куприненка в АТО, можна написати цілу книгу. Чого тільки вартийславнозвісний рейд 95 бригади. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%B4_95-%D1%97_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B8
А ще були бої за Слов’янськ,донецький аеропорт, шахту Бутівка.
Після повернення на мирну землю Андрій Куприненко продовжив службу у Житомирському об’єднаному міському військкому комісаріаті, де у отримав звання «капітан». Потіму кар’єрі були ще посади командира навчальної роти на Рівненському полігоні, начальника геоінформаційної служби 10 окремої Гірсько-штурмової бригади,
З листопада 2016 року Андрій Куприненко обіймає посаду заступника військового комісара з територіальної оборони. У квітні 2018 року йому присвоєно чергове звання майор.
На даний час, Андрій Миколайович завдяки своїй наполегливості, сумлінному виконанні службових обов’язків, успішне виконання поставлених завдань має неодну Подяку та Грамоту від органів військового управління різних рівнів. А завдяки щирості, відкритості і доброзичливостімає заслужений авторитет серед особового складу Любарського РВК та у жителів району за дароване нам ціною власного життя та здоров’я, мирне небо Любарщини, мир і спокій над нашою головою.
