Триває весняний призов на строкову військову службу
Згідно із Законом «Про військовий обов’язок і військову службу», кожен українець призовного віку, який іще не служив в армії, упродовж десяти днів після оголошення про черговий призов має добровільно прийти до військкомату. Про це щорічно нагадують у Генеральному штабі Збройних сил у зв’язку з початком в Україні весняного та осіннього призову до війська.
Зараз, як свідчить практика, приходять, зазвичай, кількасот молодих людей на всю країну. Решта ж або чекають повісток, або роблять усе можливе і неможливе, аби таких повісток взагалі не одержати. Більше того, і після отримання виклику до військкомату левова частка потенційних військовослужбовців до призовних пунктів не поспішають, розраховуючи, що й цього разу «якось та пронесе». Адже останніми роками під час кожної призовної кампанії до війська йдуть від 10 до 20 тисяч людей – себто, кожен 20-й (або й 40-й) із понад 400-тисячного загального мобілізаційного резерву призовної молоді.
Втіленняплану призову залежить від ситуації, на яку впливають багато факторів. Насамперед, міграційний – мільйони українських чоловіків перебувають на заробітках за кордоном. Серед них і чимало осіб призовного віку. Частина людей навмисне ухиляються від служби (за неофіційними даними, таких від 80 до 85 тисяч. Багато юнаків, котрі перебувають на обліку, вступають на навчання, а отже – отримують право на відстрочку. У когось змінюються сімейні обставини.
Важливе значення має проходження призовниками психологічних і профорієнтаційних тестів – адже кожен військкомат отримує завдання щодо направлення певної кількості юнаків на службу до конкретних видів та родів військ.
Саме поліпшення якості кадрів для строкової служби завдяки влаштуванню додаткових тестів та проведенню більш ретельних обстежень військово-медичними комісіями – одна з цілей ухвалення рішення про продовження терміну попереднього і нинішнього призову із 2 до 3 місяців. Також, як зазначають у Генеральному штабі ЗСУ, це дозволить «розвести в часі» призов до Збройних сил, Нацгвардії, Держприкордонслужби і Державної спеціальної служби транспорту.
Лави цих структур минулої осені поповнили близько 18 тисяч юнаків віком від 20 до 27 років.
Тож хто він, призовник-2019?
Чоловік віком від 20 до 27 років, який не має підстав для відстрочки або звільнення від служби в армії.
Що ж до прав громадян на відстрочку чи звільнення від служби, то законодавством передбачено для цього понад 20 підстав. З-поміж «основних», зокрема, такі:
- чоловіки, які мають двох та більше дітей або вагітну дружину,
- студенти денних відділень закладів професійно-технічної і вищої освіти та духовних семінарій,
- призовники, які є єдиними годувальниками в сім’ї, а також педагоги, лікарі, священнослужителі, поліцейські, резервісти і т.д.
Згідно зі статтею 18 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», можуть бути повністю звільнені від служби в армії чоловіки:
- визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби,
- які досягли 27-річного віку (на день відправлення на строкову службу),
- які до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах,
- які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків 1 і 2 контрактів,
- яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу,
- засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі зі звільненням від відбування покарання,
- призовники, чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних.
Нинішні призовники – набагато освіченіші і так би мовити краще підготовлені до самостійного життя. Але зі станом здоров’я і фізичною підготовкою мають набагато більше проблем, аніж мали в такому віці їхні батьки, – адже сучасні ґаджети з одного боку справді сприяють інтелектуальному розвитку молоді, але шкодять м’язовій активності, витривалості, іншим якостям, без яких в армії не обійтися. Далеко не всі юнаки займаються спортом, ведуть здоровий спосіб життя. Чимало мають надміру вагу чи навпаки – через постійне недоїдання за статурою і масою тіла нагадують 14-15-річних підлітків».
За таких обставин, на думку військового експерта, медикам також може знадобитися додатковий час, аби точно визначити, що юнак не має особливих проблем зі здоров’ям. А потім уже – завдання сержантів і молодших офіцерів у армії допомогти йому упродовж кількох місяців зміцніти фізично.
Більше прав для військкоматів?..
Окремо слід наголосити на необхідності посилити відповідальність за ухиляння від служби. Поки що покарання – доволі символічне…
За порушення призовниками правил військового обліку, неявку їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган відомостей, а також порушення порядку проходження навчальних зборів передбачено штраф – від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-119 гривень), а при повторному протягом року порушенні – штраф 170-255 гривень. За псування або недбале зберігання призовниками обліково-військових документів юнакам також загрожує штраф – від 17 до 51 гривні.
За злісне ухилення від військової служби – передбачене набагато суворіше покарання: позбавлення волі терміном до трьох років. При цьому справа, зазвичай, завершується умовним терміном. Приміром, щороку в Україні порушують приблизно півтори тисячі кримінальних проваджень за ухилення від проходження військової служби. Лише у кожному десятому випадку ухвалюють судові рішення – про сплату штрафів та умовне ув’язнення.
Працівникам військкоматів ще потрібно добряче «побігати», аби довести факт навмисного ухиляння від служби. Водночас не секрет, що для сотень тисяч наших співвітчизників заробітчанство за кордоном – не лише джерело заробітку, а й спосіб ухилитись від служби в армії. Чимало юнаків звикли на час призову або переховуватися у родичів або просто нікому не відчиняти двері своїх помешкань. Поки що єдиного алгоритму дій у таких випадках законодавець не передбачив. А працівники військкоматів, по суті, не мають належних важелів впливу на ситуацію,