Стала память людська обеліском

Плането наша:

Села і міста,

І вічне небо, і вода пречиста,

Моря величні,

І земля свята

Аби народ мій похитнувсь, не вистояв,

І випустив із рук свій меч і стяг,

І, двадцять міліонів поховавши,

Не повалив до ніг своїх рейхстаг, -

Яким воно було б, сьогодні наше?

Братів згадаймо, поцілуймо матір,

І пригорнімо воїнів батьків

І вчімось їхні рани шанувати,

Бо нас би з вами просто не було,

Ми не топтали б ряст на цьому світі.

Сини солдатські, повоєнні діти,

Схилім перед солдатами чоло.

Г.Світлична