Верховна Рада внесла зміни до Виборчого кодексу. Цьому передувала
адміністративна реформа – істотне укрупнення громад і районів.
Унаслідок реформи кількість депутатів значно скоротиться, а отже –
зросте конкуренція. Рух ЧЕСНО підготував огляд найсуттєвіших змін, аби
пояснити виборцям і місцевим політикам, за якими правилами відбудуться
вибори восени 2020 року.
??Партійний бар’єр
Якщо у вашій громаді понад 10 тисяч виборців, то вибори відбудуться за
партійною системою – кандидати до ради будуть у партійних списках.
Округи у великих громадах істотно збільшаться. Якщо ж виборців менше,
залишиться мажоритарка і самовисуванці.
??Паралельне балотування
Паралельне балотування – це можливість висуватися одночасно і в мери
міста, і в депутати міськради, і до райради, і до облради. Юристи
наголошують, що балотуватися – це конституційне право громадян бути
обраними, й обмежувати його ніхто не може. Ще два місяці тому народний
депутат від “Слуги народу” Віталій Безгін у коментарі Руху ЧЕСНО
запевнив, що паралельне балотування скасують, бо це “феодалізація
виборів”. До заборони “феодалізації виборів” не дійшло. Але наклали
певні обмеження. Тепер кандидат може висуватися не більш ніж до двох
рад. Цікаво те, що, як розповіла інша народна депутатка від “Слуги
народу” Аліна Загоруйко, кандидатам у мери малих міст, де виборців до
75 тисяч, дозволили паралельно балотуватися в депутати
міськради/райради/облради. А от кандидатам у мери великих міст, де
виборців понад 75 тисяч, можна водночас висуватися лише до міської
ради, а рівень райради чи облради для них закритий.
??Гендерні квоти
ЧЕСНО вже писав, що ЦВК не зареєструє партію, якщо партія не
дотримається гендерної квоти. У кожній п’ятірці кандидатів від партії
має бути щонайменше 2 представники іншої статі. Раніше гендерна квота
обов’язковою не була. Саме тому партії, які завжди висували більше
чоловіків, ніж жінок, наразі інтенсивно шукають кандидаток.
??Застави й нерівні умови
На місцевому рівні запровадили застави, яких на попередніх виборах не
було. Грошову заставу повинні внести усі кандидати. Це стосується і
самовисуванців з малих громад, і кандидатів від партій. Для кандидата
в мери малого міста, де кількість виборців не перевищує 75 тисяч осіб,
застава є сталою й становитиме приблизно 4 700 гривень. Кандидат у
депутати, який балотується у громаді до 10 тисяч виборців, теж має
сплатити сталу суму – близько 940 гривень. Ті ж кандидати в мери, які
балотуються у великих громадах, як і кандидати в депутати від партій,
мають обчислити свою заставу з огляду на кількість виборців. По суті
на кожну 1000 виборців треба внести 209 гривень. В партійних
кандидатів є поточні рахунки партії, з котрих можна внести заставу для
реєстрації. Але не розв’язано питання щодо самовисуванців, які до
моменту реєстрації не набули статусу кандидата, але вже повинні
вносити заставу як кандидати.
??Виборчий бюлетень
Його форма така, що закликає виборця обов’язково поставити галочку за
партію. А от обрати кандидата від неї можна “за бажанням”. Тобто
парламент вирішив не спонукати виборця визначитися з кандидатом від
партії, якого він підтримує. І це дуже зручно, бо знову дає люфт для
партій, аби заповнити це поле за виборця.
??Кількість депутатів
2015 року Україна обирала на місцевих виборах приблизно 160 тисяч
депутатів, які мали протягом 5 років безоплатно працювати на користь
громад. Після адмінреформи кількість депутатів значно скоротиться
внаслідок зменшення кількості рад після укрупнення громад і формування
ОТГ. Ба більше, зменшиться кількість депутатів райрад, оскільки Рада
проголосувала за нове районування областей в Україні. Райради мали б
узагалі зникнути, але законотворці не встигали внести зміни до
Конституції, тому адміністративну реформу не вдалося виконати так, як
того вимагають здоровий глузд і логіка.
P.S. Зауважимо, що законотворці все ще не передбачили компенсації за
роботу в місцевих радах. Отже громади знову шукатимуть
політиків-волонтерів, які 5 років поспіль розпоряджатимуться не лише
бюджетом, а й невідновлюваними ресурсами громади – землею, лісами,
водоймами.
