Небо манить і досі!
У Любарському РТЦК та СП завжди з радістю зустрічають юнаків, які повертаються додому зі строкової служби, адже за долю кожного вболівають як за рідних дітей. Особливо тішиться серце, коли несміливі та часом невпевнені у своїх силах юнаки повертаються зі служби змужнілими, загартованими, сповненими енергії та планами на майбутнє.
Саме таким змужнілим і загартованим зустріли сьогодні Дзюбака Миколу з с. Велика Волиця, який прибув для постановки на військовий облік. Хлопцю надзвичайно личить військова форма, яка лише підкреслює у ньому справжнього воїна і захисника України, який достойно виконав свій конституційний обов’язок. Хлопцю неймовірно пощастило, адже служити у військовій авіації випадає не кожному, а тим більше у чудовому краї, поблизу Карпат. Солдат Микола Дзюбак проходив строкову службу у 114 бригаді тактичної авіації у роті охорони м. Івано -Франківськ, а потім був переведений до 108 авіаційної комендатури м. Коломия, займався обслуговуванням техніки у взводі забезпечення польотів. У хлопця склались найкращі враження від служби, а найбільше запам’ятались польоти над Україною та екскурсії у гори засніженими Карпатами. Микола говорить про те, що небо і гори ще довго будуть з’являтись у снах.
Керівництво частини пропонувало Миколі продовжити службу підписавши контракт, проте далека відстань від дому стала на заваді, адже у рідному селі на Миколу півтора року чекала кохана дівчина Тетяна. Бажаємо молодим людям зберегти вірність один одному та своє кохання перевірене часом і відстанню, а Миколі реалізувати себе у цивільному житті або здійснити своє бажання бути військовим і продовжити службу одній з найближчих військових частин.
Джерело: Любарський РТЦК та СП
