Фото без опису

Згідно зі статтею 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон 1058) право на призначення пенсії за віком громадяни України набувають після досягнення віку 60 років та за наявності необхідного страхового стажу. Тим, кому 60 років виповнюється 2022-го, для призначення пенсії за віком необхідно мати не менше як 29 років страхового стажу. Кожного наступного року страховий стаж, який дає право на призначення пенсії за віком, поступово зростатиме, і 2028 року для призначення пенсії треба буде мати 35 років страхового стажу.

Відповідно до статті 24 Закону 1058 страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.

Обчислення страхового стажу здійснюється на підставі відомостей персоніфікованого обліку, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до 01.01.2004 – на підставі документів та в порядку, визначених законодавством, що діяло до набуття чинності  Закону 1058.

Отже, з 1 січня 2004 року тривалість страхового стажу прямо пов’язана зі сплатою страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється у місяцях. Тому, якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша за мінімальний страховий внесок, тобто сплачений внесок менший за суму, обчислену виходячи з мінімальної заробітної плати, яка була в тому місяці, такий місяць зараховують до страхового стажу як неповний.

Для того щоб неповні місяці було зараховано до страхового стажу як повні, особа має право самостійно доплатити до суми страхових внесків стільки, щоб загальна сума сплачених коштів за кожен неповний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок. Розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати на відсоток внеску, установлені законом на той час, за який здійснюється розрахунок мінімального страхового внеску.

Водночас треба пам’ятати, що доплата не здійснюється за місяці, у яких відсутні нарахування та сплата страхових внесків.

Доплатити до мінімального страхового внеску може будь-яка особа, що підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та має неповні місяці страхового стажу.

Щоб визначити, за які місяці можна здійснити оплату, потрібно звернутися в територіальний орган Пенсійного фонду України або зробити це самостійно, за даними персоніфікованого обліку. Порядок проведення такої доплати визначено в розділі 15 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі – Інструкція 21-1).

Згідно з інструкцією 21-1 доплату до мінімального страхового внеску за неповний місяць роботи здійснює застрахована особа за її бажанням на підставі даних персоніфікованого обліку, зокрема виписки з облікової картки за формою ОК-5.

Тож особа, яка бажає здійснити доплату до суми страхових внесків так, аби сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок, має подати в органи Пенсійного фонду заяву згідно з Додатком 28 до Інструкції 21-1, зазначивши необхідний період.

Фахівець Пенсійного фонду складає повідомлення-розрахунок, у якому розраховано суму доплати, а застрахована особа має здійснити відповідну доплату протягом 10 календарних днів із дня отримання такого повідомлення.

Після здійснення доплати особа формує і подає в органи Пенсійного фону сама за себе відомості про суми доплат згідно з Додатком 30 до Інструкції 21-1, у яких зазначається місяць і рік, за які зроблено нарахування, суму, з якої сплачено внесок, і суму доплати.

Отже, у разі коли не вистачає страхового стажу для призначення пенсії, особи можуть скористатися своїм правом самостійно здійснити доплату до мінімального страхового внеску.