Уряд уточнив перелік населених пунктів, де можна не застосовувати РРО
У селищах також дозволили місцевим підприємцям не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО).
Уряд вніс відповідні зміни до Постанови № 1336 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
І хоча дане питання віднесено до сфери компетенції Міністерства економіки України, ініціатором змін виступило Міністерство розвитку громад та територій, щоб допомогти органам місцевого самоврядування належно сприяти розвитку місцевого підприємництва і зняти напругу, породжену неточностями згаданого документу.
Суть змін - Уряд, за пропозицією Мінрегіону, уточнив склад сільської місцевості, на території якої дозволено проводити окремі операції у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг без застосування РРО. Постанова №1336 відносила до сільської місцевості тільки села. Тепер додалися і селища.
У Мінрегіоні пояснили, що внесли зміни, щоб привести згаданий Перелік у відповідність до нормативно-правової бази, що внормовує питання адмінтерустрою. Чинне Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою до сільських населених пунктів відносить села та селища. А при здійсненні розрахунку чисельності населення, Держстат відносить жителів селищ саме до сільського населення.
Заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода у коментарі журналістам звернув увагу на те, що до складу більшості затверджених Урядом територій міських (селищних) територіальних громад, інтереси яких представляють відповідно міські, селищні ради, включено також села та селища. Він навів приклад Лебединської міської територіальної громади (Лебединська міська рада), до складу якої, крім міста Лебедин, входять 120 сіл та 4 селища. Через неточності в Переліку територій, на яких дозволено проводити окремі операції у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг без застосування РРО, такі селища не могли скористатися такою можливістю, оскільки не були віднесені до сільської місцевості, як це насправді визначають норми, що регулюють питання адмінтерустрою.
«Незалежно від адміністративної підпорядкованості села чи селища, за чинними нормами і ті, і інші – це сільські населені пункти. Якщо звернутися до електронного довідника «Україна. Адміністративно-територіальний устрій», що на офіційному сайті Верховної Ради, то побачимо, що в Україні на перше січня цього року обліковується 1 166 селищ. Отже, і в Переліку, про який говоримо, має бути правильно визначено склад сільської місцевості. Таким чином, села і селища – території, на яких дозволено проводити окремі операції у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг без застосування реєстраторів розрахункових операцій. Так буде, як тільки зміни набудуть чинності. Ми сподіваємося, це допоможе органам місцевого самоврядування вести належну політику розвитку місцевого підприємництва і, зрештою, сприятливу економічну політику», - пояснив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.