Одним   янголом у небесному війську стало більше. 5 червня  провели в останню дорогу Володимира Друзько з села Привітів, який загинув захищаючи нашу країну 29 травня.

Навертаються сльози, стискається серце, біль, сум та печаль. Жодні слова не можуть виправдати війну, не можуть  зменшити горя, яке вона принесла на нашу українську землю.

Світла, незгасна  пам'ять Герою-земляку, низький уклін і вічна слава! Невимовний біль  і  подяка  за  те, що ціною власного  життя  захищав  нашу  рідну Україну.

Щирі співчуття рідним та близьким.  Спи спокійно, наш Герою! 

Слава Україні!  Героям Слава!

 

А поміж ребрами сидить передчуття,

Що десь на сході  гинуть  рідні незнайомці,

За святу землю віддають життя,

За те, щоб нам світило мирне сонце.

 

І ангелами падають в борні,

А потім в небеса летять на крилах,

сльози за ними проростають у зерні,

У квітах, що квітують на могилах.

 

За ними плаче яблуневий сад

І вишня мамина розлога з  білим цвітом,

Криниця, сонях, дивний зорепад,

І прапор, що буяє над гранітом.