Антибіотики - не метод самолікування
З 12 по 18 листопада відзначається Всесвітній тиждень обізнаності про антибіотики. Він є щорічним заходом Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Вперше цю ідею було висунуто в Європі в 2007 році.
Мета заходів -- підвищення поінформованості про глобальну стійкість до протимікробних препаратів та заохочення передового досвіду серед громадськості та працівників охорони здоров'я, щоб уникнути подальшої появи та поширення лікарсько-стійких інфекцій.
Цифри і факти
• Після відкриття пеніциліну Александром Флемінгом у 1929 році було синтезовано сотні препаратів для лікування не тільки бактеріальних, але і грибкових інфекцій, вірусних захворювань та інфекцій спричинених найпростішими та гельмінтами. За допомогою антибіотиків вдалося врятувати мільйони людських життів у всьому світі.
• Антибіотики — одні з найпотужніших ліків для боротьби з небезпечними для життя людей бактеріальними інфекційними хворобами. Однак багато антибіотиків використовуються без потреби -- наприклад, при застуді або грипі. Або їх використовують невірно: приймають у неправильному дозуванні, не дотримуються тривалості прийому (менше або більше днів, ніж потрібно), або взагалі в тій чи іншій ситуації потрібний зовсім інший антибіотик. Усе це загрожує втраті корисності цих важливих ліків.
• Через широку доступність, самолікування й некваліфіковане призначення антибіотики вже до 2050 року можуть стати причиною смерті близько 10 мільйонів людей щороку. А все через розвиток стійкості в бактерій, грибів, вірусів до антимікробних препаратів, до яких вони раніше були чутливими. Як наслідок — лікування бактеріальних інфекційних хвороб (пневмонії, туберкульозу та інших) стає важчим: період госпіталізації збільшується, зростають медичні витрати та показники смертності.
• Якщо антибіотики перестануть діяти — 3 з 10 випадків пневмонії можуть призвести до смерті; 5 з 1000 жінок не виживатимуть після пологів; менше 25% людей, які хворіють на туберкульоз, матимуть шанс вилікуватися. Такі хвороби, як менінгіт, ангіна, вушна інфекція, кесарів розтин — можуть стати летальними.
Як працюють антибіотики та їхні основні види
• Антибіотики вбивають бактерії або зупиняють їхній розвиток. Так вони допомагають організму протистояти захворюванню. Вони можуть атакувати клітинні стінки мікроорганізмів та впливати на їхній обмін речовин. Наприклад, пеніцилін втручається в синтез клітинної стінки бактерії, у якій утворюються дірки. Бактерії стають нежиттєздатними та просто лускаються.
• Інші типи антибіотиків борються з виробництвом бактеріями білків, які необхідні їм для існування. Є антибіотики, що ставлять блоки в транспортних системах у стінках клітин із метою порушити природний баланс клітини. Отже, бактерії вмирають, не продовжуючи розмноження.
• За характером впливу на бактеріальну клітину існує дві групи антибіотиків:
1. Бактеріостатичні. Препарати цього виду залишають бактерії живими, але позбавляють їх здатності розмножуватися. Цю групу антибіотиків зазвичай призначають при легкому й середньому ступенях перебігу інфекційних захворювань.
2. Бактерицидні. Ця група антибіотиків вбиває бактерії, але фізично вони все ще присутні в середовищі. Препарати призначають хворим із тяжкими інфекціями та з ослабленими захисними функціями організму.
Резистентність до антибіотиків
• Адаптація організмів — це еволюція, а мікроби адаптуються й еволюціонують швидко. Тож антибіотики стають усе менш ефективними, а мікроби — більш стійкими. Це і є антибіотикорезистентність. А нових антибіотиків вчені винаходять з кожним десятиліттям все менше.
• Безвідповідальне використання антимікробних препаратів прискорює ріст резистентності. Тож антибіотики незабаром можуть зовсім припинити працювати.
• ВООЗ називає стійкість до антибіотиків однією з головних проблем для глобальної охорони здоров’я. Від захворювань, що спричинені стійкими до антибіотиків бактеріями, щороку помирає 700 тисяч людей. Особливо поширена антибіотикорезистентність у країнах із низьким та середнім рівнем доходу, до яких можна віднести й нашу державу.
Чому виникає антибіотикорезистентність?
Головна причина появи резистентних бактерій — це безвідповідальне вживання антибіотиків. Якщо препарати приймати не за призначенням, то наслідки будуть неминучими: з кожним вживанням препарату з усіх існуючих бактерій якісь будуть виживати. Нове покоління цих бактерій уже буде нечутливим до цього антибіотика наступного разу.
Інші причини антибіотикорезистентності:
• припинення курсу антибіотиків після покращення стану хворого. Якщо лікування не довести до кінця, існує можливість того, що певна кількість бактерій виживе;
• щорічно зростає рівень використання антибіотиків у тваринництві та рослинництві. Головною загрозою для здоров’я вважають не антибіотики в м’ясі, а саме стійкі бактерії, що у ньому є;
• низький рівень вакцинації у країні збільшує кількість використаних антибіотиків для лікування хвороб. Цього можна уникнути, якщо дотримуватись календаря щеплень;
• відсутність нових антибіотиків. Створення цих препаратів дуже дороге. Часто для виробників ліків це не прибутково -- адже видатки на розробку антибіотика можуть перевищувати майбутній заробіток. Навіть після вдалого тестування препарату тривалість його дії буде обмежена коротким періодом в часі, що також зменшить прибуток;
• неналежний інфекційний контроль в лікувальних закладах, а також відсутність гігієни та антисанітарія також можуть вважатися причинами антибіотикорезистентності.
Де вихід?
• Відповідальність за таку ситуацію лежить як на людях, які займаються самолікуванням -- так і на працівниках фармацевтичного бізнесу, які не інформують клієнтів про наслідки купівлі антибіотиків без призначення. На жаль, трапляються і випадки, коли лікар призначає антибіотики в ситуаціях, коли цього можна уникнути.
• Дослідження та відкриття нових антибіотиків тривають. За цей час ще більше бактерій стане резистентними до препаратів. Щоб уповільнити цей процес, кожен може зробити свій внесок — відповідально ставитися до вживання антибіотиків, не займатися самолікуванням та поширити цю інформацію серед свого оточення.
• Зупинити резистентність неможливо. Єдине, що в наших силах — уповільнити її розвиток, і дати вченим час розробити нові препарати для боротьби з бактеріями.
Для цього потрібно пам’ятати: призначати антибіотики — це справа лікаря!
Відділ комунікації,
організаційної та
інформаційно-роз’яснювальної роботи
ДУ «Житомирський обласний центр
контролю та профілактики хвороб
МОЗ України».
