Фото без опису

 

З 12 по 18 листопада відзначається Всесвітній тиждень обізнаності про антибіотики. Він є щорічним заходом Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Вперше цю ідею було висунуто в Європі в 2007 році.

Мета заходів -- підвищення поінформованості про глобальну стійкість до протимікробних препаратів та заохочення передового досвіду серед громадськості та працівників охорони здоров'я, щоб уникнути подальшої появи та поширення лікарсько-стійких інфекцій.

 

Цифри і факти

Після відкриття пеніциліну Александром Флемінгом у 1929 році   було синтезовано сотні препаратів для лікування не тільки бактеріальних, але і грибкових інфекцій, вірусних захворювань та інфекцій спричинених найпростішими та гельмінтами. За допомогою антибіотиків вдалося врятувати мільйони людських життів у всьому світі.

Антибіотики — одні з найпотужніших ліків для боротьби з небезпечними для життя людей бактеріальними інфекційними хворобами. Однак  багато антибіотиків використовуються без потреби -- наприклад, при застуді або грипі. Або їх використовують невірно: приймають у неправильному дозуванні, не дотримуються тривалості прийому (менше або більше днів, ніж потрібно), або взагалі в тій чи іншій ситуації потрібний зовсім інший антибіотик. Усе це загрожує втраті корисності цих важливих ліків.

 Через широку доступність, самолікування й некваліфіковане призначення антибіотики вже до 2050 року можуть стати причиною смерті близько 10 мільйонів людей щороку. А все через розвиток стійкості в бактерій, грибів, вірусів до антимікробних препаратів, до яких вони раніше були чутливими. Як наслідок — лікування бактеріальних інфекційних хвороб (пневмонії, туберкульозу та інших) стає важчим: період госпіталізації збільшується, зростають медичні витрати та показники смертності.

Якщо антибіотики перестануть діяти — 3 з 10 випадків пневмонії можуть призвести до смерті; 5 з 1000 жінок не виживатимуть після пологів; менше 25% людей, які хворіють на туберкульоз, матимуть шанс вилікуватися. Такі хвороби, як менінгіт, ангіна, вушна інфекція, кесарів розтин — можуть стати летальними.

 

Як працюють антибіотики та їхні основні види

Антибіотики вбивають бактерії або зупиняють їхній розвиток. Так вони допомагають організму протистояти захворюванню. Вони можуть атакувати клітинні стінки мікроорганізмів та впливати на їхній обмін речовин. Наприклад, пеніцилін втручається в синтез клітинної стінки бактерії, у якій утворюються дірки. Бактерії стають нежиттєздатними та просто лускаються.

Інші типи антибіотиків борються з виробництвом бактеріями білків, які необхідні їм для існування. Є антибіотики, що ставлять блоки в транспортних системах у стінках клітин із метою порушити природний баланс клітини. Отже, бактерії вмирають, не продовжуючи розмноження.

За характером впливу на бактеріальну клітину існує дві групи антибіотиків:

1. Бактеріостатичні. Препарати цього виду залишають бактерії живими, але позбавляють їх здатності розмножуватися. Цю групу антибіотиків зазвичай призначають при легкому й середньому ступенях перебігу інфекційних захворювань.

2. Бактерицидні. Ця група антибіотиків вбиває бактерії, але фізично вони все ще присутні в середовищі. Препарати призначають хворим із тяжкими інфекціями та з ослабленими захисними функціями організму.

 

Резистентність до антибіотиків

 Адаптація організмів — це еволюція, а мікроби адаптуються й еволюціонують швидко. Тож антибіотики стають усе менш ефективними, а мікроби — більш стійкими. Це і є антибіотикорезистентність. А нових антибіотиків вчені винаходять з кожним десятиліттям все менше.

 Безвідповідальне використання антимікробних препаратів прискорює ріст резистентності. Тож антибіотики незабаром можуть зовсім припинити працювати.

ВООЗ називає стійкість до антибіотиків однією з головних проблем для глобальної охорони здоров’я. Від захворювань, що спричинені стійкими до антибіотиків бактеріями, щороку помирає 700 тисяч людей. Особливо поширена антибіотикорезистентність у країнах із низьким та середнім рівнем доходу, до яких можна віднести й нашу державу.

 

Чому виникає антибіотикорезистентність?

    Головна причина появи резистентних бактерій — це безвідповідальне вживання антибіотиків. Якщо препарати приймати не за призначенням, то наслідки будуть неминучими: з кожним вживанням препарату з усіх існуючих бактерій якісь будуть виживати. Нове   покоління цих бактерій уже буде нечутливим до цього антибіотика наступного разу.

Інші причини антибіотикорезистентності:

припинення курсу антибіотиків після покращення стану хворого. Якщо лікування не довести до кінця, існує можливість того, що певна кількість бактерій виживе;

щорічно зростає рівень використання антибіотиків у тваринництві та рослинництві. Головною загрозою для здоров’я вважають не антибіотики в м’ясі, а саме стійкі бактерії, що у ньому є;

низький рівень вакцинації у країні збільшує кількість використаних антибіотиків для лікування хвороб. Цього можна уникнути, якщо дотримуватись календаря щеплень;

відсутність нових антибіотиків. Створення цих препаратів дуже дороге. Часто для виробників ліків це не прибутково -- адже видатки на розробку антибіотика можуть перевищувати майбутній заробіток. Навіть після вдалого тестування препарату тривалість його дії буде обмежена коротким періодом в часі, що також зменшить прибуток;

неналежний інфекційний контроль в лікувальних закладах, а також відсутність гігієни та антисанітарія також можуть вважатися причинами антибіотикорезистентності.

 

Де вихід?

Відповідальність за таку ситуацію лежить як на людях, які займаються самолікуванням -- так і на працівниках фармацевтичного бізнесу, які не інформують клієнтів про наслідки купівлі антибіотиків без призначення. На жаль, трапляються і випадки, коли лікар призначає антибіотики в ситуаціях, коли цього можна уникнути.

Дослідження та відкриття нових антибіотиків тривають. За цей час ще більше бактерій стане резистентними до препаратів. Щоб уповільнити цей процес, кожен може зробити свій внесок — відповідально ставитися до вживання антибіотиків, не займатися самолікуванням та поширити цю інформацію серед свого оточення.

  Зупинити резистентність неможливо. Єдине, що в наших силах — уповільнити її розвиток, і дати вченим час розробити нові препарати для боротьби з бактеріями.

Для цього потрібно пам’ятати: призначати антибіотики — це справа лікаря!

 

Відділ комунікації,

організаційної та 

інформаційно-роз’яснювальної роботи 

ДУ «Житомирський обласний центр

контролю та профілактики хвороб 

МОЗ України».