Фото без опису

КВІТЧАСТИЙ ШЛЯХ ГЕРОЯ

Якихось дві весни тому назад,

Прокинувшись від подиху світанку,

Плекав ти свій квітчастий милий сад,

Сім'ю на каву кликав у альтанку.

 

Та вкрали неповторний аромат

І цвіт барвистий заздрісні шуліки;

Із ними мову вів твій автомат,

Що сипав вправно кулями без ліку.

 

За волю ти боровся, не жалів

Себе в бою, за спини не ховався,

Аби в селі й містечку між полів

Лиш прапор України розвівався.

 

Війна все сіє лихо на землі,

Не всім дає вернутися додому,

Судилося розтанути в імлі

Й тобі, Герою вічно молодому.

 

Сьогодні зустрічаємо тебе

Сльозою в серці, ставши на коліна,

Сумує тихо небо голубе,

Сумує тихо рідна Україна.

 

Схилилося в жалобі і гілля,

Барвисто шлях твій прикрашають квіти,

На мить ліси затихли і поля,

Як сльози пролили батьки і діти.

 

Ти відлітаєш у квітковий рай,

Плекатимеш сади у піднебессі,

Та плаче за тобою рідний край,

Як випадково райдуги торкнешся.

 

Заграють знову барвами сади,

Дітей чарівно замилують квіти,

Й ті кожен день ходитимуть сюди

В росі ловити татові привіти.

 

© Віталій Кирилюк (старший солдат четвертого відділу Житомирського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки)