Пам'яті кожного воїна, який захищав нашу землю…
КВІТЧАСТИЙ ШЛЯХ ГЕРОЯ
Якихось дві весни тому назад,
Прокинувшись від подиху світанку,
Плекав ти свій квітчастий милий сад,
Сім'ю на каву кликав у альтанку.
Та вкрали неповторний аромат
І цвіт барвистий заздрісні шуліки;
Із ними мову вів твій автомат,
Що сипав вправно кулями без ліку.
За волю ти боровся, не жалів
Себе в бою, за спини не ховався,
Аби в селі й містечку між полів
Лиш прапор України розвівався.
Війна все сіє лихо на землі,
Не всім дає вернутися додому,
Судилося розтанути в імлі
Й тобі, Герою вічно молодому.
Сьогодні зустрічаємо тебе
Сльозою в серці, ставши на коліна,
Сумує тихо небо голубе,
Сумує тихо рідна Україна.
Схилилося в жалобі і гілля,
Барвисто шлях твій прикрашають квіти,
На мить ліси затихли і поля,
Як сльози пролили батьки і діти.
Ти відлітаєш у квітковий рай,
Плекатимеш сади у піднебессі,
Та плаче за тобою рідний край,
Як випадково райдуги торкнешся.
Заграють знову барвами сади,
Дітей чарівно замилують квіти,
Й ті кожен день ходитимуть сюди
В росі ловити татові привіти.
© Віталій Кирилюк (старший солдат четвертого відділу Житомирського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки)
