Ця публікація викликана загостренням епідемічної ситуації, зумовленої розповсюдженням серед населення громади цього паразитарного захворювання. Варто  наголосити, що якщо за минулий рік офіційно були зареєстрованими лише 6 випадків цієї інфекції, то за десять цьогорічних місяців їх вже є 14 і лише протягом жовтня  нами отримано з цього приводу 7 екстренних  повідомлень. Всі  останні випадки зареєстровано серед дітей шкільного віку та підлітків, які є учнями спеціалізованих навчальних закладів.            

    Липненський, Глезненський ліцеї, Новочорторийський технолого-еконоиічний  фаховий коледж, Любарський професійний ліцей – освітні заклади, де прослідковується поширення цього заразного захворювання.

    Липне, Кутище, Юрівка, Любар, Старий Любар, Стрижівка, Перетік, Березівка, Кириївка, Глезне –населені пункти, в яких  проживають хворі, що вже звертались за медичною допомогою.

    Збудником корости є коростяний кліщ. Паразитує він тільки на шкірі  людини. Його життєвий цикл  від 14 до 20 днів та складається із двох періодів : від яйця до личинки й від личинки і до молодого кліща.

  Ледь помітні ходи в роговому шарі шкіри прокладають запліднені самки, які в денні години перебувають у спокої, а у вечірній та нічний час прогризають ходи . Посилення сверблячки саме в цей період є цьому поясненням.

   Розвивається короста в середньому через 1-6 тижнів після переселення на шкіру людини  хоча б однієї заплідненої самки.

   Джерело зараження –хвора на коросту людина. Саме від неї личинки або запліднені самки переносяться на шкіру здорової людини. Відбувається це під час безпосереднього контакту з інфікованим: під час спання з ним, через  речі сумісного  користування  (постільна, натільна білизна, одяг, рушники, іграшки, тощо).

    Бувають випадки зараження в лазнях, душових, готелях, поїздах, навіть під час пересування  громадським транспортом.

    Поширенню корости  сприяють також наступні чинники : перебування  в організованих колективах (особливо  у дитячих), міграція населення, відрядження, нехтування правилами особистої гігієни, несвоєчасне звернення за кваліфікованою медичною допомогою, недієве самолікування, діагностичні  помилки або відсутність  медичного спостереження за контактними особами та  своєчасного лікування їх.

     Різновидів корости існує декілька.

    Основні симптоми  типової її форми: сверблячка, що посилюється ввечері та вночі, характерні коростяні ходи на шкірі, поява пухирців, розчухів, кровоточивих  кірочок, що часто розміщуються ланцюжком або попарно.

     Місця з тонкою ніжною шкірою є найхарактернішими для проявів  висипів цього паразитарного захворювання: міжпальцеві складки та бокові поверхні долонь рук, пахові ямки, живіт, стегна, сідниці, поперекова ділянка спини, молочні залози у жінок, статеві органи у чоловіків та інші.

    У дітей дошкільного  та раннього шкільного віку прояви корости можуть бути мінімальними. коростяних ходів мало або вони слабо виражені.

    Поза людиною коростяний кліщ живе 3-5 діб, гине за температури вище 50 С. Кип’ятіння білизни чи прасування  її гарячою праскою вбиває кліща.

    Також кліщі й личинки гинуть за мінусової температури ( нуль і нижче градусів).    Отож у зимовий період для дезінфекції матраців, подушок, ковдр та інших предметів широкого вжитку доцільно скористатися морозною погодою.

     Слід наголосити, що лише одночасно  розпочате лікування всіх осіб, які перебувають у тісному побутовому контакті із хворим, є неодмінною умовою  успішного результату, інакше  неминуче повторне зараження.

      Короста ніколи не проходить сама по собі.  Вона може тривати місяцями, іноді навіть перестаючи тимчасово турбувати хворого, але рано чи пізно знову починає нагадувати про себе. Запущене захворювання може спричиняти   на уражених ділянках шкіри різні запальні процеси.

      Діагноз корости виставляється як за клінічними ознаками, так і підтверджується лабораторними методами. Лікування проводиться лікарем – дерматологом, переважно-  амбулаторно, а за медичними показами – в умовах стаціонару.

    Осінньо-зимовий період вважається   оптимальним для поширення цієї інфекції.

    Профілактика:

   -  в осередку корости проводяться протиепідемічні заходи, направлені на його локалізацію та недопущення розповсюдження інфекції.  

   -   генеральне ретельне вологе прибирання житла, а в подальшому- щоденне, з застосуванням 1-2% мильно-содового розчину.

    -  кип’ятіння постільної, натільної білизни, рушників, інших предметів спільного вжитку. Прасування з обох боків, зосередивши особливу увагу на швах, верхнього одягу (костюми, плаття, кофти і тому подібне).

   Використання  пилососу для при обробітку габаритного верхнього одягу (пальто, шуби, куртки, тощо).    

    -  не варто сідати на ліжко хворого та торкатися його білизни.

    -  дотримання правил особистої гігієни з обов’язковим ретельним миттям рук після кожного контакту з хворим до повного його одужання.

     Суворе дотримання  санітарно-гігієнічного режиму,  постійне формування гігієнічних навиків  та правил особистої гігієни в підростаючого покоління є суттєвими складовими попередження не лише цієї паразитарної інфекції.

    При  підтверджені захворювання в організованому дитячому колективі протягом  1,5 місяця в ньому проводиться щоденне медичне  спостереження за контактними особами та своєчасна ізоляція їх у випадках підозри.  Першочергово  цим повинні займатися медичні працівники, введені в штатні розклади закладів освіти. Поширення санітарно-освітніх знань серед вчительського, учнівського колективів та батьків також  принесуть позитивні результати.

    Проведення дезінсекції місць загального користування рекомендованими інсектицидними препаратами –це  складова профілактики.

    При підозрі на захворювання-пройдіть обстеження у лікаря, насамперед це не лише ваше здоров’я, але й усіх, хто перебуватиме з вами поруч.

 

                                   Любарське відділення ДУ «Житомирський ОЦКПХ МОЗ України»