Фото без опису

Це вірусний гепатит А - гостре інфекційне захворювання, збудником якого є вірус. Ще називають недугу «хворобою брудних рук» за фекально-оральний механізм зараження.

Вірус досить стійкий у зовнішньому середовищі: при кімнатній температурі може зберігатися протягом декількох місяців, близько 2-х років не втрачає свою життєздатність навіть з-за умови замороження до мінус 20 °С. Лише стерилізація при 120 °С протягом 20 хвилин повністю знищує збудника. Також згубно діють на нього окремі дезінфекційні засоби, в тому числі і хлоровмісні.

Єдиним джерелом інфекції є хвора людина, яка виділяє у зовнішнє середовище збудника разом із фекаліями. Вірус також може міститися у сечі, менструальній крові, спермі. За даними науковців ймовірність інфікування через грудне молоко не доведена.

Хвора людина стає для оточуючих заразною вже в інкубаційному періоді, коли навіть ще немає найменших проявів нездоров’я. В перші дні хвороби контагіозність є найвищою і починає спадати лише після 10-14 дня недуги, але у крові збудник може ще тривало зберігатися. 

Водний, харчовий, контактно-побутовий - вважаються основними шляхами розповсюдження інфекції.

Вода, харчові продукти, предмети довкілля, руки, забруднені вірусом - є провідними джерелами розповсюдження хвороби.

Сприйнятливість людей до зараження надзвичайно висока. Характерною сезонністю для інфекції вважається осінньо-зимова пора, але і реєструються випадки у теплий період року, в тому числі - влітку. Спостерігається також природнє поширення інфекції з інтервалом через кожні 3-5 років.

Прихований період вірусного гепатиту А може складати від 7 до 50 днів, у середньому від 15 до 35. Для захворювання є характерним ураження печінки, інших органів шлунково-кишкового тракту та розлад обміну речовин.  

В більшості випадків хвороба розвивається гостро, з підвищення температури до 38 °С і більше.

Ломота у тілі, першіння у горлі, загальна слабкість, що наростає, погіршення апетиту, нудота, блювання, відчуття важкості чи невиразного болю у правому підребер’ї - доповнюють клінічні прояви в подальшому.

Особливу загрозу в епідемічному відношенні становлять хворі з безжовтяничною або стертою формами, оскільки діагностувати недугу та ізолювати джерело інфекції, не завжди вдається своєчасно.

Після себе захворювання залишає стійкий імунітет, однак можливі ускладнення з ураженням жовче-провідних шляхів та печінки.

ПРОФІЛАКТИКА.

1. За появи навіть незначних, в т. ч. і грипоподібних проявів занедужання, обов’язково звертайтесь до сімейних лікарів.

2. Не користуйтесь водою з випадкових джерел. Ретельно стежте за об’єктами децентралізованого водопостачання (шахтні та глибинні колодязі, криниці, в т. ч. і громадського користування, каптажі, тощо), забезпечте їх герметичність, своєчасну очистку та дезінфекцію.

3. Для пиття, приготування їжі та миття посуду використовуйте перекип’ячену (не менше 10 хвилин) та відстояну воду.

4. Овочі, фрукти, іншу зелень, перед вживанням, не лише мийте, але й ополіскуйте кип’ятком.

5. Чітко дотримуйтесь правил особистої гігієни – обов’язкове миття рук перед приготуванням, вживанням їжі, після кожного відвідування туалету чи повернення з вулиці у приміщення повинні бути нормою.

6. Прищеплення санітарної культури з раннього дитинства – надійна складова попередження багатьох проблем і не лише медичного спрямування. 

7. Належний санітарний стан приміщень, виконання вимог щодо зберігання харчових продуктів, використання води питної гарантованої якості є прямим спільниками попередження інфікувань.

8. ВАКЦИНАЦІЯ також є надійним щитом імунопрофілактики.

 

  Любарське відділення ДУ «Житомирський ОЦКПХ МОЗУ»