Фото без опису

«Принесена вітром» саме так ще називають в народі це гостре інфекційне дитяче захворювання, з характерним дрібним висипом, що нагадує манну крупу. Скарлатинозний висип може розташовується на обличчі, шиї, грудях, животі, під пахвами, на внутрішніх поверхнях стегон, але найбільше його накопичується у природніх складках (підколінних, ліктьових та інших). Він дуже ніжний, інколи варто добре придивитись, щоб лише тоді помітити його елементи.

 Переважно початок хвороби раптовий, з високою температурою, проявами ангінозної симптоматики, ураженням мигдаликів, білим нашаруванням на язику.

 Хоча прогноз від скарлатини щодо одужання, в цілому, сприятливий, але завжди варто пам’ятати про своєчасність звернення за медичною допомогою, з метою недопущення виникнення ускладнень.

 Хвора людина є основним джерелом розповсюдження інфекції. Вона вважається заразною вже відразу після виникнення перших проявів недуги і ще протягом наступних 10-ти днів.

 Основні шляхи передачі інфекції: повітряно-крапельний (при розмові, кашлі, чиханні) та контактно-побутовий (через інфікований посуд, рушники, іграшки та інші предмети вжитку).

 Саме осінньо-зимова пора є характерним сезоном для поширення цієї інфекції. Найчастіше скарлатиною хворіють діти від двох-семи років, але й спостерігається інфікування старших вікових груп та дорослих. Інкубаційний період в середньому становить 2-7 днів, однак він може як скорочуватись, так і продовжуватись.

 Не виключено, що людина зі скарлатиною, яка не отримувала лікування антибіотиками, здатна ще впродовж двох-трьох тижнів складати загрозу інфікування оточуючих. Саме з цією метою ізоляція таких хворих має бути продовженою до 21-го терміну з дати від початку недуги. 

 На території Любарщини перші випадки скарлатини почали розповсюджуватись ще з минулорічного листопада (всього - 5).

 За 2023 рік станом на 01 грудня офіційно отримано екстрених повідомлень на 39 випадків. З числа хворих: четверо дорослих осіб, решта діти, переважно з вікової категорії від 5 до 14 років (29 чол).

 По причині обтяжливого перебігу 16 хворих перебували на стаціонарному лікуванні.

 За соціальним станом хворіло осіб: з числа неорганізованого населення - 7, студентів - 1, дітей, які відвідують заклади дошкільної освіти - 4, школярів - 27.

 Випадки поширення скарлатини по організованих колективах:

Ліцеї - Любарський №1 = 10, Любарський №2 = 1, Стрижівський = 3, Глезненський = 3, Мотовилівський = 3, Пединківська гімназія = 5, Березівська гімназія = 1, Гринівецька початкова школа = 1.

 Поодинокі випадки цієї інфекції у травні та липні місяцях мали місце в Любарському дошкільному закладі, а в листопаді - у Вигнанському.

 Якщо в минулому році хвороба реєструвалась по чотирьох населених пунктах, то впродовж поточного, кількість таких збільшилась до 16.

 Основні профілактичні заходи:

 Хворого рекомендується ізолювати в окрему кімнату. Предмети, якими він користувався доцільно дезінфікувати, враховуючи при цьому, що збудник скарлатини стійкий у зовнішньому середовищі, добре витримує, як високу температуру, так і замороження, але чутливий до дії дезінфекційних засобів.

Про нездоров’я слід негайно проінформувати сімейного лікаря та суворо дотримуватись медичних рекомендацій.

Якщо дитина відвідує організовані заклади, про вже підтверджений лікарем випадок інфекції, варто негайно повідомити вихователя дитячого садочка чи класного керівника.

Періодичне провітрювання приміщень та вологе прибирання в них - це також чинники, яких боїться збудник скарлатини.

За контактними особами у закладах дошкільної освіти та школах організовується: 
 7-ми денне медичне спостереження з щоденним оглядом шкіри, ротоглотки та термометрією. У випадках підозри на хворобу діти від колективу ізолюються. Натомість, якщо батькам вже відомо про контакт своєї дитини з хворим на скарлатину, самостійно уважно стежте за її здоров’ям протягом щонайменше 10 днів з часу останнього спілкування з інфікованим. Адже саме за цей проміжок, переважно, розвивається хвороба, яка, до речі, не поодиноко може проявлятися нетипово та маскуватись під гострі респіраторні захворювання.

Стаціонарному лікуванню підлягають хворі з важким перебігом, а також у випадках наявності у сім’ях немовлят та інших дітей до 7-ми річного віку, які попередньо ще не хворіли скарлатиною.

Прямий, особливо тісний контакт, брудні руки, з порушенням інструкції вимитий посуд чи дитячі іграшки, велика скупченість людей, недотримання вимог респіраторної гігієни – це основні та незаперечні складові розповсюдження інфекції.

Повноцінне харчування, збагачене вітамінним асортиментом, загартування та заняття спортом – також належать до загальних, як лікувальних, так і профілактичних заходів.

 ПАМ’ЯТАЙТЕ - ХВОРОБУ ЗАВЖДИ ПОПЕРЕДИТИ ЛЕГШЕ, ЧИМ ЛІКУВАТИ! 

 

 Любарське відділення ДУ «Житомирський ОЦКПХ МОЗ України»