Фото без опису

Під час повітряної тривоги ми можемо впіймати себе на моторошній думці, що чекаємо вибухів, а коли чуємо їх — ніби відчуваємо певне полегшення. Так само підсвідомо можемо романтизувати хвилини небезпеки, коли загроза минає — згадувати обстріли, час в укритті чи блекаути з певним теплом, і це лякає.

Забіжимо наперед, аби заспокоїти тих, кому ці відчуття теж знайомі: ви точно не збожеволіли і не стали жорстокими — так працюють захисні механізми нашої психіки (і це добре, що вони працюють).

Як і чому виникає ця гра нашого розуму, пояснює (див. інфографіку) психологиня UNICEF Ukraine Надія Браницька.

Фото без опису

Фото без опису

 

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису