Злоякісна пухлина , яка формується у печінці.
Захворіти на рак печінки може будь – яка людина . Первинний рак печінки - відносно рідке захворювання, яке складає, за різними відомостями, від 0,2 до 3% всіх випадків раку. Серед хворих більше осіб чоловічої статі у віці від 50 до 65 років. Найбільш часто розвивається гепатоцелюлярний рак (90%), рідше - холангіоцелюлярний (10%). У 2004 році у США зареєстровано 18920 нових випадків раку печінки та жовчних протоків. При порівнянні з тенденціями при багатьох видах злоякісних пухлин, кількість хворих на рак печінки продовжує рости поряд зі смертністю. Рак печінки зустрічається у 10 разів частіше у країнах, що розвиваються - Азії та Африці. У багатьох з цих країн рак печінки - домінуючий вид пухлини.
Форми раку печінки - гепатоцелюлярна карцинома (гепатома,} печінково-клітинний рак, що походить, як видно з назви, з клітин паренхіми печінки); - холангіокарцинома (пухлина з клітин епітелію жовчних протоків, яка складає 5-30% всіх первинних злоякісних пухлин печінки); - ангіосаркома печінки (злоякісна} гемангіоендотеліома печінки - одна з самих злоякісних пухлин печінки ; - гепатобластома (злоякісна пухлина печінки} дитячого віку).
Фактори ризику
1. Стать. Чоловіки частіше хворіють на рак печінки у порівнянні з жінками. Можливо, це пов’язано з більш частим вживанням чоловіками алкоголю та палінням.
2. Розвитку раку печінки сприяє хронічний вірусний гепатит (гепатит В або С). Ризик виникнення печінково-клітинного раку у носіїв вірусу збільшується у 200 разів;
3. Цироз печінки;
4. Гемохроматоз (надлишковий вміст заліза в організмі);
5. Паразитарні хвороби (опісторхоз, шистосоматоз та ін.);
6. Сифіліс;
7. Хронічний алкоголізм;
8. Вплив канцерогенів (поліхлоровані дифеніли, хлоровані вуглеводневі розчинники, наприклад, тетрахлористий вуглець, нітрозаміни, органічні пестициди, афлатоксини, що містяться у харчових продуктах).
9. Паління тютюну. Існує взаємозв’язок між палінням і розвитком раку печінки. Ризик збільшується при одночасному вживанні алкоголю.
10. Анаболічні стероїди - чоловічі гормони використовуються деякими спортсменами для збільшення м’язової маси. Тривале використання анаболічних гормонів може дещо збільшити ризик розвитку раку печінки.
11. Миш’як. У деяких частинах світу вживання води, забрудненої миш’яком, збільшує ризик раку печінки.
12. Протизаплідні препарати. Використання деяких з цих препаратів може також збільшити ризик розвитку раку печінки. Натепер використовуються нові види протизаплідних препаратів і їх вплив на ризик раку печінки ще не відомий
Клінічна картина
На початкових стадіях раку спостерігається загальне нездужання, різні диспепсичні розлади (збільшення газоутворення, втрата апетиту, почуття швидкого насичення , пекучий або смокчучий біль у шлунку , нудота, іноді блювота), відчуття важкості у правому підребер’ї, тупі ниючі болі, підвищення температури. З’являються загальна слабкість, схуднення, анемія. З розвитком захворювання може виявлятися збільшення печінки, печінка може виступати з- під реберної дуги, може набувати дерев’янистої щільності, горбкуватості. При прощупуванні ділянки печінки може визначатися пухлиноподібне утворення. Поступово зростає жовтяниця.
Прогноз :Перебіг раку печінки залежить від типу пухлини, але як правило бурхливий і без лікування через декілька місяців приводить до смерті хворого. При операбельних пухлинах середня тривалість життя пацієнтів після операції складає 3 роки. 5- річне виживання – біля 20% ПРОФІЛАКТИКА Однією з найуспішніших первинних профілактик раку печінки є вакцинація проти гепатиту В. Вакцинація проти вірусу гепатиту С наразі недоступна. Оскільки розвитку раку печінки сприяє хронічний вірусний гепатит В та вірусоносійство, деякі паразитарні хвороби, канцерогенний вплив на печінку промислових отрут, в основі первинної профілактики лежить профілактика цих хвороб і охорона навколишнього середовища. Вторинна профілактика полягає у ранньому виявленні та своєчасному лікуванні хронічних захворювань печінки. Особливе значення має боротьба з алкоголізмом, оскільки цироз печінки (особливо крупновузлову форму) знаходять приблизно у 60-90% хворих з гепатомою. Третинна профілактика включає лікування, щоб запобігти рецидиву раку печінки. Сюди входить використання хіміотерапевтичних препаратів та противірусних препаратів. Варіанти лікування можуть включати хірургічне втручання, хіміотерапію та променеву терапію.У певних випадках може трансплантація печінки
Пам’ятайте, раннє виявлення пухлини та вчасне лікування – це ключові фактори успіху в боротьбі з раком печінки.
Любарське відділення ДУ «Житомирський ОЦКПХ МОЗ України»