Фото без опису

Енцефаліт – це запалення речовини головного мозку, яке характеризується порушенням функцій центральної нервової системи, і є важким, смертельно небезпечним захворюванням. Але у більшості випадків, при відповідальному ставленні до профілактики, його можна попередити.

Важливим є те, що людина не можна заразитися енцефалітом від людини. Однак енцефаліт може виникнути як ускладнення від інфекції, наприклад, кору, COVID-19, вітряної віспи, грипу і навіть герпесу. Також  може виникнути  як самостійне захворювання, яке поширюється комарами (лихоманка Західного Нілу), кліщами (кліщовий енцефаліт), ссавцями (сказ).  Якщо він є ускладненням  якоїсь інфекції, то цей випадок фіксується у статистичній звітності як загальне захворювання. У деяких випадках причину енцефаліту встановити не вдається.

Найчастіше діагностують енцефаліт у клінічних умовах. Встановити його допомагають додаткові методи досліджень: спинно-мозкова пункція, магнітно-резонансна томографія, комп’ютерна томографія головного мозку, електроенцефалографія.

Найскладніше встановити діагноз енцефаліту у немовлят та дітей раннього віку. У них захворювання на початкових етапах може проявлятися лише у вигляді лихоманки, судом, відмови від їжі, різкого збудження або млявості, сонливості.

Запідозрити енцефаліт в амбулаторних умовах можна при появі симптомів з боку нервової системи: зміни поведінки людини, марення, галюцинації, виразної млявості, сонливості або різкого надмірного збудження, порушення моторної функції (утруднені рухи ніг, рук, язика, губ), порушення мовлення. Якщо таке виникає, навіть при розповсюдженій інфекції (грип, кір), терміново необхідно звертатися за медичною допомогою.

Специфічне (противірусне) лікування енцефаліту залежить від збудника, що його викликав. Але проти більшості збудників специфічних протиінфекційних лікарських засобів не існує. Терапія захворювання у цих випадках є підтримуючою. Вона пов’язана з лікуванням окремих проявів енцефаліту: боротьбою з набряком та набуханням головного мозку, судомами, підтримкою функції життєво важливих органів (серця, нирок, легень).

Для уникнення енцефаліту рекомендовано здійснювати профілактику захворювань, при яких він може виникнути. Найбільш надійним методом профілактики інфекційних хвороб є імунопрофілактика. Сьогодні у розпорядженні лікарів є вакцини проти захворювань, при яких може виникнути енцефаліт – туберкульоз, кашлюк, кір, паротит, краснуха, вітряна віспа, грип, COVID-19, поліомієліт, сказ, кліщовий енцефаліт. Також одним із методів боротьби з енцефалітами є боротьба з комахами, які переносять збудників цього захворювання (кліщі, комарі, москіти).

Зменшити ризик виникнення енцефаліту може неспецифічна профілактики гострих респіраторних інфекцій: носіння масок, обробка рук дезінфікуючими розчинами, безпечна відстань між людьми, уникнення місць скупчення потенційних хворих.

              Любарське відділення ДУ «Житомирський ОЦКПХ МОЗУ»