Фото без опису

 Синдро́м Да́уна-  генетична аномалія, яку спричинює присутність додаткової хромосоми у 21 парі саме Березень обраний тому, що синдром Дауна являє собою трисомію (березень – третій місяць року) за 21 хромосомою (тому і 21 березня).  Синдром Дауна є хромосомною аномалією (не є хворобою і не лікується), Такі діти мають 47 хромосом у каріотипі замість звичних 46. Їм притаманна характерна зовнішність, підвищена можливість появи певного спектра захворювань, певна розумова відсталість, яка спричинює повільніший розумовий розвиток на фоні здорових особин та гіршу соціальну адаптацію.  За статистикою ВООЗ, у світі із синдромом Дауна народжується кожне 700-е немовля (140 дітей на 100 тис. живонароджених), проте це співвідношення є різним для різних країн Генетичний збій відбувається незалежно від способу життя батьків, їхнього здоров'я, звичок і освіти. Відомо, що ризик народження дитини із синдромом Дауна існує завжди, але така ймовірність залежить від віку матері. Для жінок у віці до 25 років імовірність народження такої дитини дорівнює 1/1400, до 30 — 1/1000, в 35 років ризик зростає до 1/350, в 42 роки — до 1/60, а в 49 років — до 1/12. Проте, оскільки молоді жінки в цілому народжують значно більше дітей, більшість (80 %) всіх дітей із синдромом Дауна насправді народили саме молоді жінки у віці до 30 років. Дослідження, яке провели науковці Університету міста Майсор (Індія), дозволило виявити чотири чинники, які впливають на ймовірність синдрому Дауна у дитини :                                                                                  1. Це вік матері.                                                                                                                                                   2. Вік батька.                                                                                                                                         3. Близько-споріднені шлюби.                                                                                                                         4. Також, як не дивно, вік бабусі по материнській лінії.                                                                              Причому останній з чотирьох чинників виявився найзначущим. Чим старшою була бабуся, коли народжувала дочку, тим вища ймовірність народження онука або онучки із синдромом Дауна. Ця ймовірність зростає на 30 % з кожним роком, «втраченим» майбутньою бабусею.

          Через доброзичливість і відкритість дітей із синдромом Дауна називають «сонячними». Це не зовсім вдала асоціація, адже їм притаманна вся палітра людських емоцій — в тому числі злість, образи і впертість, радість і любов..                                 Англійський лікар Джон Ленгдон Даун у 1862 році першим описав та схарактеризував синдром, який згодом був названий його ім'ям, як форму психічного розладу. Широко відомим поняття стало після опублікування ним доповіді на цю тему у 1866 році. Діти з синдромом Дауна можуть мати вроджені вади та анатомічні аномалії, що потребуватимуть відповідного лікування .50 відсотків немовлят мають вроджені аномалії (вади) серця, шлунку і кишківника. Раніше вони жили до 40 років, тому що ці захворювання не лікували. Зараз тривалість життя становить 60-65 років.  Особи із синдромом Дауна можуть мати деякі або всі з таких ознак: косі розрізи очей, з епікантусними складками (внутрішній кут ока), гіпотонію м'язів, плоске перенісся, випнутий язик як наслідок малого розміру ротової порожнини та/або гіпотонії, коротку шию, надмірну гнучкість суглобів , надмірний проміжок між першим і другим пальцем стопи, поодиноку згинальну складку мізинця, але жодна з ознак не є обов'язковою. Такі діти — візуали, 80 відсотків інформації сприймають очима.Діти в таких родинах не народжуються, майже всі чоловіки із синдромом Дауна безплідні. У жінок вагітність часто закінчується викиднем або передчасними пологами.                                                                                                                   В Україні знайти роботу таким людям важко, проте з кожним роком кількість соціалізованих і працевлаштованих осіб із синдромом Дауна зростає, в тому числі завдяки самоорганізації батьків, роботі центрів соціалізації і зрілості суспільства. Люди з синдромом Дауна можуть бути спортсменами Спеціальної Олімпіади. Займаючись різними видами спорту, хлопці і дівчата оволодівають технічними навичками як індивідуальних, так і командних видів спорту. З великим задоволенням тренуються, товаришують з іншими спортсменами, успішно виступають на змаганнях.                                                                           В Києві 2 листопада 2010 року відкрився Спеціалізований центр раннього розвитку для дітей з синдромом Дауна. У ньому діти від нуля до десяти років разом зі своїми батьками можуть записатись на консультацію до спеціаліста, індивідуальне або на групове заняття раз на тиждень, щоб підготуватися до школи. Міжнародний день людини з синдромом Дауна ставить перед собою мету привернути увагу суспільства до проблем людей з обмеженими здібностями, адже вони трохи відрізняються від звичайних людей в плані інтелекту і багато хто з них страждають від вроджених вад серця, але своєю добротою, щирістю і безпосередністю компенсують все те , в чому вони відрізняються від звичайних людей, а часто і перевершують їх.

Любарське відділення ДУ «Житомирський ОЦКПХ МОЗУ»