Фото без опису

  У зв’язку із катастрофічною ситуацією зі щепленнями у державі та епідеміологічним неблагополуччям, до педіатрів або сімейних лікарів усе частіше звертаються батьки з дітьми, які мають прояви нападоподібного кашлю. Він часто супроводжується почервонінням чи навіть посинінням обличчя й завершується виділенням густого прозорого слизу та блюванням. Такі ознаки хвороби переважно є проявами кашлюку (коклюшу) – дитячого гострого інфекційного захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом. Нерідко діти заражаються й від дорослих членів сім’ї, які впродовж  тривалого часу кашляють і виділяють мікроби. 

     Щороку у світі реєструється близько 50 млн випадків захворювання, у країнах, що розвиваються, близько 300 тис. дітей помирає. В Україні щорічно фіксують 3-4 тисячі випадків кашлюку, переважно в дітей віком до 1 року, в яких хвороба має особливо тяжкий перебіг, із багатьма ускладненнями та несприятливими наслідками.

     На території Любарської громади 03.04. 2024р. зареєстровано випадок захворювання дитини   (3 роки) на кашлюк. Дитина (на утриманні)  вакцинована з порушенням календаря щеплень по причині відмови батьків. Знаходиться на стаціонарному лікуванні у інфекційному відділенні Любарської лікарні.

      Інкубаційний період триває приблизно тиждень. Наступного тижня спостерігається нежить, можливе підвищення температури, додається сухий кашель, який із кожним днем наростає, набуваючи до кінця тижня нападоподібного характеру, та виникає переважно вночі, й часто закінчується блюванням. Самопочуття дитини змінюється мало. Цей період часто нагадує гостру вірусну інфекцію й називається катаральним. За ним починається найважчий період – спазматичний. Здавалося б, хворому має стати краще, натомість кашель наростає, виникає раптово як серія коротких кашльових поштовхів, що йдуть безперервно один за одним. Потім дитина робить глибокий судомний вдих, що супроводжується свистячим звуком (реприз). Чим тяжча форма кашлюку, тим довші напади кашлю й тим більшою кількістю репризів  вони супроводжуються. Під час нападу кашлю хворий має характерний вигляд: обличчя червоніє або навіть синіє, шийні вени набухають, очі наливаються кров’ю, язик висувається назовні, кінчик його загинається догори, можлива зупинка дихання. Так триває приблизно 3 тижні, після чого наступає період реконвалесценції, коли напади кашлю стають все рідшими, але можуть зберігатися впродовж 2-3 місяців. Інколи в цьому періоді за приєднання іншого інфекційного захворювання напади кашлю можуть відновитися. Та їх не слід кваліфікувати як рецидив кашлюку, адже після видужання напади кашлю теж припиняються.

       Спостерігаючи за перебігом захворювання, слід пам’ятати, що кашлюк часто ускладнюється запаленням легень. Тому якщо на 2-3-му тижні захворювання у дитини повторно підвищилася температура тіла, почастішав кашель і збільшилася тривалість нападів, а в період між нападами кашлю дитина ослаблена й відмовляється від їжі, – це прямі показання для того, щоб її позачергово оглянув лікар. Тривогу теж має викликати ситуація, коли напад триває більше 45 секунд, колір шкіри змінюється на синій, частота серцебиття сягає 60 ударів на хвилину й менше, дитина не може самостійно відкашляти густу слизову пробку!

         Основний засіб профілактики захворювання – вакцинація.  Крім усього іншого, обов’язком медичного персоналу є розповісти, як мають поводитися батьки, коли в дитини є ознаки кашлюку. Пацієнт повинен перебувати у затемненій, тихій, часто провітрюваній кімнаті, де його не слід зайвий раз турбувати. Дуже добре діє свіже прохолодне  вологе повітря. Тому бажано вранці швидше вставати і, поки волого та прохолодно, якнайдовше гуляти, особливо коло озера або річки, у лісі. Годувати хворих дітей слід малими порціями, після нападу кашлю. Також після нападу необхідно оберігати дитину від впливу подразників, що провокують його розвиток. Якщо ж такий напад почався, не можна залишати дитину саму. Слід посадити її на коліна й тримати, ледь нахиливши вперед, де має бути миска для блювотиння. Необхідно бути з  дитиною, поки вона після кашлю не почне рівномірно дихати. Після нападу бажано обняти її та заспокоїти. Слід забезпечувати дитині позитивні емоції – балувати й розважати її, дарувати нові іграшки, дозволяти дивитися нові мультфільми  тощо. Усі ці заходи сприятимуть якнайшвидшому видужанню.

Любарське відділення ДУ «Житомирський ОЦКПХ МОЗУ»