Ризики виникнення водно-нітратного отруєння у дітей перших років життя
Впродовж останніх десятків років зростає забруднення ґрунтових вод нітратами. Серед причин – ненормоване використання в сільськогосподарському секторі різних форм власності, як мінеральних, так і органічних добрив, а також безвідповідальне відношення людини до довкілля, що її оточує.
Вміст у воді децентралізованих джерел (криниці, каптажі, глибинні шахтні колодязі) наднормативних концентрацій нітратів, небезпечний для здоров’я. Саме з цими сполуками безпосередньо пов’язане таке захворювання, як водно-нітратна метгемоглобінемія у дітей. Ризик розвитку згаданого отруєння, особливо у немовлят, пов’язаний насамперед, із недосконалістю ферментних систем малюкового організму та біохімічних процесів, що в ньому відбуваються.
Характерними проявами цієї недуги є задишка, синюшнє забарвлення окремих ділянок тіла та слизових оболонок, збільшення частоти серцебиття, наявність судом.
При несвоєчасному зверненні до лікувального закладу дитячий організм може загинути від кисневого голоду центральної нервової системи.
По причині реєстрації таких випадків отруєнь, навіть із смертельними наслідками, що були скоріше пов’язаними із приготуванням дитячого харчування на воді з індивідуальних колодязів, забруднених нітратами, ще 17 травня 2010 року Головним державним санітарним лікарем України було прийнято Постанову «Про попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей».
І саме з метою забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя серед дитячого населення територіальної громади, в порядку здійснення соціально-гігієнічного моніторингу, Любарським відділенням для досліджень, що проводяться у санітарно-гігієнічній лабораторії Бердичівського районного відділу ДУ «Житомирський ОЦКПХ МОЗУ», направляються зразки води питної, яка використовується для потреб у сім’ях, в яких проживають вагітні жінки та діти до 3-х річного віку. Здійснюється такий лабораторний контроль за бюджетні асигнування.
За поточний період року із досліджених 41 проби води у 19 зразках її або 46,3%, вміст нітратів перевищував гранично допустиму норму.
До того ж, якщо за перший квартал року відсоток проб води з від’ємними результатами дорівнював 26,3%, то в другому - зріс до 63,6% або із 22 зразків 14 мали відхилення від допустимих норм.
Авратин, Стара та Нова Чортория, Великий та Малий Браталів, Вигнанка, Юрівка, Панасівка, Гринівці, Громада, Мала Деревичка, Іванківці, Новий Любар, Филинці, Березівка, Пединки – населені пункти, з яких була доставлена забруднена нітратами вода. Серед «лідерів» по вмісту нітратів (нормативний показник - 50,0 мг/дм3) є приватні криниці, у воді яких нітратне забруднення перевищує граничне вдесятеро і більше разів.
Крім того, вже протягом декількох років моніторинговим плановим спостереженням в селищі Любар охоплені каптаж (джерело над річкою, район багатоповерхівок) та колодязь громадського користування в провулку Медичному,6. В першому вміст нітратів перевищує норму майже у вісім разів, в другому – більше чим у сімнадцять. Також в обох джерелах вище нормативного показник жорсткості загальної.
А науковцями, при вивчені захворюваності населення було доведено, що при систематичному використанні води з високою жорсткістю частіше виникає сечокам’яна хвороба.
Варто також застерегти, що надлишкова кількість нітратів, які знаходяться у питній воді, знижує загальні захисні сили людського організму та сприяє зростанню, як загальної захворюваності, так і онкологічного походження.
Наявність біля цих децентралізованих джерел громадського користування відповідних щитів, з застережливою інформацію для населення щодо небезпеки для здоров’я, при умові використання води для питних та інших харчових потреб – це обов’язок органів місцевого самоврядування.
До речі, на сьогоднішній день відсутня інформація щодо способу доочищення води децентралізованої з метою звільнення від нітратів.
Любарське відділення ДУ» Житомирський ОЦКПХ МОЗ України»