Фото без опису

 Саме дата 18 вересня за календарем здоров’я націлена на проведення просвітницьких заходів, спрямованих на поліпшення стану здоров’я населення, спричиненого недоброякісною водою. Адже проблема питного водозабезпечення була й залишається надзвичайно актуальною для більшості країн світу, в тому числі і для нашої держави.

 Згідно до діючих вимог державних санітарних норм і правил, питна вода має бути: 

  • безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні;

  • сприятливою – за органолептичними властивостями;

  • нешкідливою –з а фізико-хімічним складом.

 В порядку державного соціально-гігієнічного моніторингу, протягом останніх років планово, в розрізі кожного кварталу, фахівцями Любарського відділення відбираються й направляються для досліджень у лабораторії Бердичівського районного відділу і Житомирського обласного центру контролю та профілактики хвороб проби води, з артезіанських свердловин комунальних підприємств «Добробут» (Старий Любар), «Болохів» (Стрижівка), шахтного колодязя та каптажу громадського користування (селище Любар).

 Любарський комунальний Новочорторийський відомчий та 10 сільських водопроводів централізовано надають послуги щодо часткового забезпечення питною водою населення, яке проживає в селищі Любар та прилеглих до нього населених пунктах, а також у селах: Горопаї, Липне, Кириївка, Велика Волиця, Мотовилівка.

 Суб’єкти господарювання згаданих об’єктів централізованого водопостачання періодично, в порядку відомчого контролю, замовляють лабораторні дослідження води як безпосередньо з артезіанських свердловин, так і розподільчої мережі.

 На сьогодні не помітно тенденції щодо поліпшення стану питного водопостачання за санітарно-хімічними показниками. Чи не кожна проба води досліджена за показниками органолептики та хімічним складом не відповідала вимогам стандарту. Перевищення по вмісту заліза, марганцю, показнику жорсткості загальної – це результати спостережень за якістю води, що добувається із артезіанських свердловин. Нестандартних проб за мікробіологічними показниками по підземних джерелах взагалі не було, а питома вага їх по розвідних мережах централізованого водозабезпечення не значна.

 Діючі приватні підприємства харчових галузей промисловості, що мають локальні водопровідні мережі, з періодичністю щоквартально чи щомісячно, на платній основі, також контролюють якість води, яка використовується на виробничі потреби. Як показують результати досліджень застосування новітніх методів водоочистки досить позитивно впливає на її якість.

 Населення територіальної громади в основному користується водою з незахищених поверхневих водоносних горизонтів (колодязі та індивідуальні свердловини). 

 Азотовмісні сполуки (переважно нітрати) саме вважаються першочерговою проблемою децентралізованих джерел. Зростання нітратного забруднення ґрунтових вод є наслідком не лише ненормованого використання мінеральних та органічних добрив, але й недбалого відношення людини до оточуючого довкілля взагалі. Слід зауважити, що ефективних методів видалення нітратів із води в умовах децентралізовованого водопостачання практично не існує. Забруднення води наднормативними концентраціями нітратів призводить до виникнення захворювання у дітей на водно-нітратну метгемоглобінемію, зниження загальної опірності організму, що сприяє збільшенню захворюваності в цілому, зокрема її інфекційного й онкологічного походження.

 Вірусний гепатит А, черевний тиф, ротовірусні інфекції є загрозою в епідемічному відношенні. Хвороби систем травлення, серцево-судинної, ендокринної та ще низка інших недугів – можливі фактори, спричинені питною водою, до не відповідає санітарному законодавству.

 Питання поліпшення питного водопостачання населення потребує комплексного, системного та поетапного вирішення, але, на жаль, за відсутності належного фінансування є неможливим.

 

 Любарське відділення ДУ «Житомирський ОЦКПХ МОЗ УКРАЇНИ»