Фото без опису

Вітрянка (вітряна віспа) – це інфекційне захворювання, яке спричинюється вірусом Varicella zoster. Ця хвороба проявляється висипкою по всьому тілу, свербежем, високою температурою. Вірус є дуже заразним, тому вітрянка особливо поширена серед дітей, що ходять до дитячих садків і шкіл.
   На території Любарської громади загострилася ситуація у Любарському ліцеї №1. Починаючи із середини жовтня м-ця було зареєстровано 11 випадків хвороби дітей даного закладу. Хворіли учні 1,4,5,6 та 8-х класів. Діти проживають у селищі Любар та с. Громада. Розповсюдженню захворювання також являється скупчення дітей та персоналу під час повітряних тривог у підвальному приміщенні закладу.

    Причиною вітрянки є вірус , який передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом, а також через контакт з відкритими виразками на шкірі хворої особи. Інколи вірус може передаватися через предмети, на яких зберігається інфекція.
Хвороба дуже заразна, особливо в період висипання від 1-2 днів до 5-7 днів після появи висипу. Основна група ризику – це діти віком від 1 до 10 років, проте статистика свідчить, що дорослі хворіють вітрянкою, якщо раніше не хворіли на цю хворобу. Вітряна віспа поширена по всьому світу. Найбільше випадків вітряної віспи зазвичай спостерігається взимку та на початку весни. Чутливість дитячого організму до вітряної віспи дуже висока. Після контакту з джерелом інфекції заражаються 95-98% осіб, які не мають специфічного імунітету, тобто раніше не хворіли і не були щеплені.

   Інкубаційний період вітрянки – це час від моменту інфікування вірусом до появи перших симптомів хвороби. Зазвичай цей період триває від 11-21 дня, найчастіше – 14 днів. Продромальні явища у дітей або відсутні, або зводяться до незначних симптомів загальної інтоксикації (нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо). У дорослих часто відмічаються сильніші та триваліші прояви інтоксикаційного синдрому. На тлі цього на шкірі з’являються висипання, які локалізуються на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. При інтенсивному висипанні елементи можна іноді знайти на долонях та ступнях. 

   Джерелом інфекції при вітряній віспі є хворий, який стає небезпечним для оточення із кінця інкубаційного періоду  і до 5-ої доби з моменту появи останніх елементів висипу. Механізм передачі збудника при вітряній віспі – повітряно-крапельний. Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено можливість їх поширення з повітря за межі кімнати, де перебуває хворий, через відчинені двері, систему вентиляції тощо. Таким чином зараження може поширюватись на весь будинок. Не виключена можливість вертикальної передачі вірусу вітряної віспи від матері до плоду, що може спричинити вади розвитку, але це трапляється дуже рідко.

    Ускладнення вітряної віспи можуть бути специфічними (зумовлені вірусом) і внаслідок приєднання бактеріальної інфекції. Найчастіше спостерігають ларинготрахеобронхіт, пневмонія, ураження нервової системи (енцефаліт, менінгіт, менінгоенцефаліт, мієліт, параліч лицьового нерва), бульозна стрептодермія (стрептококове ураження шкіри), флегмона, абсцес, імпетиго, лімфаденіт, стоматит, кон’юнктивіт, кератит, сепсис. Після лікування вітряної віспи вірус не покидає організм, залишаючись у нервових клітинах в пасивному стані. При наявності збоїв імунітету вірус може почати знову надходити в кров, викликаючи оперізуючий герпес.  

    Протиепідемічні заходи у вогнищі, спрямовані на нейтралізацію джерела збудника в осередку вітряної віспи: виявлення та ізоляція хворих (вдома або за показаннями у стаціонарі). Ізоляція припиняється лише через 9 днів від початку захворювання (після відпадання кірок або через 5 діб з моменту появи останнього елементу висипу). З метою розриву механізму передачі здійснюють часте провітрювання і вологе прибирання приміщення, де перебувають хворі.

   Профілактика вітрянки полягає у вакцинації. Вакцина проти вітряної віспи дуже ефективна та зменшує ризик захворювання, а також ризик ускладнень у разі зараження. Рекомендують проводити щеплення дітям від 12 місяців та дорослим, які не були хворі на вітрянку раніше.
В Україні усі випадки захворювання на вітряну віспу підлягають обов’язковій реєстрації. Своєчасне виявлення та ізоляція хворих є провідним протиепідемічним заходом. Хворих на вітряну віспу ізолюють вдома або госпіталізують за клінічними показаннями. Ізоляцію припиняють через п̍’ять днів після появи останнього елементу висипу.

    Контактні діти до семи років, які раніше не хворіли на вітряну віспу, протягом 21 дня після контакту з хворим не відвідують дошкільний навчальний заклад. Хоча вітрянка є дуже заразною хворобою, вакцинація та ізоляція хворих можуть допомогти зменшити її поширення. Регулярне миття рук та уникнення контакту з інфікованими предметами також можуть допомогти запобігти поширенню вітряної віспи.

  Любарське відділення ДУ «Житомирський ОЦКПХ МОЗУ»