11 грудня – міжнародний день хворого на бронхіальну астму
Бронхіальна астма – хронічна запальна хвороба верхніх дихальних шляхів. Вона проявляється запаленням та тимчасовою непрохідністю дихальних шляхів у відповідь на різноманітні впливи.
Відрізняють заразно-алергійну та незаразно-алергійну форми бронхіальної астми. У першому випадку бронхіальну астму можуть формувати попередньо перенесені захворювання дихальних шляхів, такі як пневмонія, фарингіт, бронхіт чи ангіна. Алергеном у таких випадках стають мікроорганізми.
За незаразно-алергійної форми бронхіальної астми алергенами бувають різноманітні речовини органічного і неорганічного походження, вуличний або домашній пил, вовна, лупа тварин та людини, пір’я, пилок рослин або харчові алергени, серед яких найчастіше називають: цитрусові, суниці, полуниці. З числа лікарських засобів чинниками можуть стати антибіотики, особливо пеніцилін, вітамін В, аспірин та інші. З хімічних речовин – це пестициди, формалін, ціанамід, неорганічні солі важких металів й інші елементи.
У разі появи незаразно-алергійної форми бронхіальної астми вагоме значення відводиться спадковій схильності.
Бронхіальна астма дуже тісно пов’язана з алергією. В її основі лежить запалення слизової оболонки бронхів, викликане алергенами, які є у повітрі. Дерматологи й алергологи – це ті фахівці, які займаються лікуванням цього захворювання. Навіть у період відсутності будь-яких ознак недуги та нападів її, у бронхах зберігаються симптоми алергійного запалення. Саме тому про астму говорять, як про хронічну хворобу і основне лікування, в свою чергу, повинно бути саме протизапальним.
Свистяче дихання, нерідко чутне на відстані, непродуктивний (сухий) кашель, задишка різної інтенсивності, напади ядухи з відчуттям «нестачі повітря» і частіше в нічний час – це типові симптоми бронхіальної астми.
Для стандартної форми хвороби характерним є раптовий розвиток нападу з почастішанням дихання, труднощами видихання, здуттям грудної клітки. Складність видихання зумовлює утримання повітря в бронхах, що визиває кашель. Напад може переходити в астматичний статус – найскладніший прояв астми з дихальною недостатністю та посинінням. Такий стан пов’язаний із скупченням у бронхах густого мокротиння.
Легка, середньо-важка та важка – саме так класифікують цю недугу за ступенем складності.
Головне завдання у лікуванні бронхіальної астми не тільки ліквідація нападу, а виявлення, по можливості, причин хвороби та встановлення чинників, що спричиняють напад. За виявлення алергену незаразної природи намагаються унеможливлювати контакт з ним (аж до зміни місця роботи і навіть регіону проживання) та роблять спеціальні лікувальні процедури, спрямовані на зменшення чутливості організму до цього алергену. Також корисні прогулянки на свіжому повітрі, бажано у хвойному лісі, які допомагають бронхам звільнятися від мокротиння. Вживання теплих лужних напоїв і за порадою з лікарем, спеціальна гімнастика, що збільшує вентиляцію легень та усуває закупорку бронхів, спеціальні дихальні заняття з вимовлянням конкретних звуків, які виробляють у хворого вміння керувати своїм диханням, тренування дихальних м’язів й діафрагми, лікувальна гімнастика під наглядом фахівця з лікувальної фізкультури – це також складові контролю над захворюванням.
У період відсутності нападів рекомендується помірне, без перевантажень заняття спортом.
Значною перевагою щодо оздоровлення користуються курорти з м’яким теплим кліматом та помірною вологістю повітря.
Профілактика бронхіальної астми має бути націлена на проведення оздоровчих процедур, дотримання індивідуальних заходів попередження заразних респіраторних захворювань та інших несприятливих чинників, що в цілому сприяють алергійній перебудові організму.
Любарське відділення ДУ «Житомирський ОЦКПХ МОЗ України»
