Фото без опису

Щороку  ми відзначаємо Європейський тиждень громадського здоров’я. Це гарна нагода нагадати всім: здоров’я — не тільки про тіло, а й про душу. Особливу увагу цього року ми приділяємо тим, хто стоїть на варті нашого добробуту — працівникам медицини . Адже галузь охорони здоров’я є однією з найбільш емоційних та стресових сфер професійної діяльності. Саме люди у білих халатах щодня стикаються з болем, стражданнями, несучи при цьому тягар відповідальності за збереження  здоров’я та життя людей. Натомість науково обгрунтовано, що саме такі навантаження   є прямими  ризиками розвитку синдрому професійного вигорання чи інших психічних розладів.

Постійна втома, що не зникає навіть після відпочинку, дратливість, замкненість, зниження професійної самооцінки й прихильності до пацієнтів, порушення сну, апетиту, часті головні болі – основні симптоми професійного вигорання.  А тому слід завжди пам’ятати, що лікарі, медичні сестри, молодший медичний персонал – це вартові неоціненного людського надбання, які  щоденно рятують життя, допомагають одужати, підтримують людей  чи не у найважчих  життєвих ситуаціях.

 Але хто ж підтримує їх?  Здебільшого медикам доводиться працювати у  вкрай складних умовах, маючи багато пацієнтів і мало часу на відпочинок. Такі навантаження можуть  спричиняти емоційне вигорання, тривоги, депресії.

Психічне здоров’я медиків є не просто   особистою справою. Від їхнього самопочуття залежить якість допомоги, яку вони надають. Якщо людина, здорова душею, вона уважніша, турботливіша, витриваліша.

  Зростання кількості лікарських помилок, втрата кваліфікованих кадрів, порушення соціальних зв’язків, конфлікти, як у колективі, так і з пацієнтами та родичами, низький рівень підтримки з боку адміністрації, колективу, суспільства, відсутність морального та матеріального заохочення- це далеко не всі причини і наслідки професійного вигорання.

Тому дуже важливо створювати умови, в яких  вартові неоціненного багатства можуть розраховувати на психологічну підтримку,можливість відпочити чи поговорити про свої переживання без страху бути незрозумілими. А реалізація цих ініціатив здійснюється шляхом проведення спеціальних тренінгів, консультацій психологів, днів без стресу на роботі.

Дбайливе ставлення до тих, хто нас лікує  є вкладом у наше спільне здоров’я. То ж, не лише у Європейський тиждень громадського здоров’я, а щоденно радимо  пам’ятати, що допомагаючи медичним працівникам зберігати їхнє психічне здоров’я, ми інвестуємо всьому суспільству бути сильнішим і щасливішим.

Доступність та якість медичної допомоги напряму залежить від стабільного, кваліфікованого, вмотивованого медичного персоналу, а тому політичні рішення на місцевому та національному  рівнях повинні формувати стратегію підтримки, в тому числі й матеріальної робочої сили, зайнятій у цій критично важливій галузі.

Саме медичні працівники є опорою системи охорони здоров’я. Турбота про них – це не лише прояв людяності, але й стратегічна необхідність.  А тому визнання їх проблем, розвиток ментального благополуччя є складовими, спрямованими не тільки на попередження професійного вигорання, але й мають стати пріоритетними у сучасному українському суспільстві

Любарське відділення ДУ №Житомирський ОЦКПХ МОЗ України».