Що необхідно знати про організацію зон санітарної охорони для підземних джерел централізованого питного водопостачання
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері питної води та питного водопостачання на наступне.
Підприємства централізованого питного водопостачання забезпечують населення на території нашої територіальної громади питною водою з підземних вододжерел.
Тому, кожна свердловина є фактичними «воротами» до підземних вод, через які може відбуватися їх забруднення, як мікробіологічними так і хімічними чинниками, що призводить до погіршення якості підземних вод. Пріоритетним напрямком в організації захисту підземних вод є створення умов для попередження забруднення водоносних горизонтів, шляхом організації зон санітарної охорони підземних джерел водопостачання, що передбачено чинним законодавством (Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Водним кодексом України).
Чіткі розміри і правовий режим використання земель в межах зон санітарної охорони передбачені Державними будівельними нормами ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди» та Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів».
Згідно зазначених документів ЗСО для підземного джерела (свердловини) повинна складатися з трьох поясів:
– перший пояс (пояс суворого режиму), який включає територію розташування водозабірних споруд;
– другий і третій пояси (пояси обмежень і спостережень), які включають територію, яка призначається для охорони джерел водопостачання від мікробного (другий пояс) та хімічного (третій пояс) забруднення.
Перший пояс ЗСО – зона суворого режиму повинна бути розташована поза території промислових підприємств та житлової забудови. Кордон першого поясу встановлюють, в залежності від ступеню захищеності підземних вод, але не менше 30 м. або 50 м. від водозабору.
Територія першого поясу ЗСО повинна бути спланована для відводу поверхневого стоку за її межі, озеленена, огороджена і забезпечена постійною охороною. Оголовок свердловини повинен бути розташований в герметичному павільйоні, якій надійно захищає свердловину від зовнішнього забруднення та доступу сторонніх осіб. В обов’язковому порядку свердловина повинна бути обладнана водозабірним краном для можливого відбору води з метою здійснення виробничого лабораторного контролю.
Другий і третій пояси – пояси обмежень, що включають територію, з якою в силу природних умов (поверхневий стік, гідрогеологічні умови) і в результаті будівництва, промислового, побутового та іншого використання може бути пов’язано погіршення якості води в місці її забору з джерела.
Дані пояси визначаються гідродинамічним розрахунковим шляхом. Формування зон санітарної охорони навколо джерел водопостачання передбачає розроблення проектів землеустрою щодо їх установлення, згідно з нормативними документами.
У разі відсутності визначених та організованих зон санітарної охорони для джерел централізованого питного водопостачання, власнику (балансоутримувачу) необхідно звернутися до органів місцевого самоврядування, про виділення земельної ділянки та розробки проєкту землеустрою щодо визначення зон санітарної охорони. Після винесення відповідного розпорядження про виділення, з урахуванням генерального плану населеного пункту, земельної ділянки, суб’єкт може звернутися до проєктної організації з приводу розробки проєкту зон санітарної охорони. Основні вимоги до складу проєкту визначені ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди».
Проєктна документація розробляється та погоджується, відповідно до вимог ст. 93 Водного кодексу України та ст. 34 Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», в тому числі з установою, яка реалізує політику у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 260-р на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів покладено здійснення повноважень та виконання завдань Державної санітарно-епідеміологічної служби України.
Разом з тим наголошуємо, що суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері питної води та питного водопостачання несуть відповідальність за порушення діючого законодавства, в тому числі, за порушення режиму охорони, господарської чи іншої діяльності в зонах санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання.
Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначено: забезпечення дотримання режиму поясів особливого режиму санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання покладається:
- у межах першого поясу зон – на підприємства питного водопостачання або балансоутримувача свердловини;
- у межах другого та третього поясів зон – на місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, а також підприємства, установи, організації та громадян, які є власниками або користувачами земельних ділянок у межах цих зон.
В зоні санітарної охорони водозабору заборонено внесення будь-яких добрив (мінеральних та органічних). Це пов'язано з необхідністю захисту джерел питного водопостачання від забруднення. Зони санітарної охорони встановлюються для запобігання потраплянню забруднюючих речовин у воду, яка використовується для питних та господарських потреб.
Зони санітарної охорони (ЗСО) поділяються на пояси, кожен з яких має свій режим. У першому поясі ЗСО, який має найсуворіший режим, заборонені будь-які роботи, що можуть призвести до забруднення. У другому поясі ЗСО, як правило, заборонено зберігання та застосування мінеральних добрив та пестицидів, а також інші види діяльності, що можуть впливати на якість води.
Важливо пам'ятати:
- Необхідно дотримуватися вимог, встановлених для кожної зони ЗСО.
- Заборона внесення добрив у зоні ЗСО спрямована на захист якості питної води.
- Порушення режиму ЗСО може призвести до негативних наслідків для здоров'я населення та навколишнього середовища.
Тому, на території зони санітарної охорони водозабору заборонено будь-яке внесення добрив у ґрунт.
