Серпневі плоди - комора вітамінів
Православний народ у серпні святкує ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ або СПАС.
Колись вважалось гріхом до цього дня їсти садовину. А теперішніми науковими спостереженнями доведено, що саме до цієї пори плодові рослини «набираються» повної цілющої сили.
Яблуні ростуть повсюди. З лікувальною метою використовуються, як їх плоди, так і листя. Пектини, вуглеводи, органічні кислоти, вітаміни А, С, Р, сполуки заліза та фосфору- це корисні складові плодів, а яблуневе листя багате рутином і вітаміном С.
Саме вітамін Р у поєднанні з аскорбіновою кислотою (вітаміном С) та кальцієм сприяють зміцненню капілярів, запобігаючи крововиливам та кровотечам і ще у давнину вважали, що спожиті на вечерю яблука забезпечують легкий та спокійний сон.
Мінеральні речовини, яким багаті плоди і той же кальцій –невід’ємні складові будови кісток та здорових міцних зубів.
Фосфор - життєво необхідний елемент, що входить до складу кожної живої клітини.
Залізо, яким багатий яблучний сік, навіть у мінімальних кількостях, у сполуці з аскорбіновою кислотою, засвоюється організмом людини на 80%.
Органічні кислоти позитивно сприяють травленню, поліпшують дію шлункового соку,
підсилюючи перистальтику кишок, циркуляцію крові та лімфи.
Цукор, який є у яблуках, добре засвоюється у поєднанні з мінеральними солями.
Пектини, виділені з яблук, поліпшують обмін речовин, сприяють виведенню з організму отрути, радіонуклідів, холестерину та щавлевої кислоти. Встановлено, що саме пектини затримують розвиток вірусу А-грипу і тому яблука вважаються досить корисними для профілактики цієї грізної недуги.
Про лікувальні властивості яблучного оцту можна говорити безкінечно.
Не менш значущою є і дикоросла яблуня, що росте у світлих, широколистяних чи змішаних лісах. Чай з її плодів є помічним при сечокам’яній хворобі, подагрі, охриплості голосу та багатоголосому кашлю.
Свіжі яблука рекомендовано вживати за пониженої кислотності шлунку, спастичному коліті, дискінезії жовчних щляхів.
Для лікування опіків, обморожень, тріщин на сосках у жінок, які годують груддю - свіжо перетерті яблука застосовують зовнішньо.
ГРУША має таке ж географічне поширення, як і яблуня. Вона цінна, як джерело фолієвої кислоти (вітамін В9) важливої для процесів кровотворення.
Фенольні сполуки, якими багатий цей плід, спричиняють капілярозміцнюючу та проти склеротичну дію. Також у листі та плодах цього дерева знайдено обрутин, який несе у собі дезінфікуючі властивості, виявляє сечогінну та протизапальну дію під час захворювання нирок і сечовивідних щляхів.
Корінь груші-дички з особливою популярністю застосовується у народній медицині. Викопаний у жовтні, подрібнений корінь, у вигляді відвару, використовується для очищення на загального зміцнення організму.
То ж не забувайте, що продовжувати тривалість життя реально, але варто лише дбати про це.
Любарське відділення ДУ «Житомирський ОЦКПХ МОЗУ»
