Чому ламаються кістки?
На думку вчених проблемою ХХ1 століття є хронічні захворювання кісток і суглобів : остеопорози, остеоартрози, остехондрози.
Це системні захворювання, що характеризуються зниженням маси кісток та порушенням будови кісткової тканини.
За статистикою, на планеті кожні 20 секунд трапляється три й більше остеопоротичних переломів і ця цифра зростає.
Причини остеопорозів різні:
генетичні, ендокринні, неповноцінне та незблансоване за вітамінами та мікроелементами харчування, малорухливість, зловживання какао, кока-колою, іншими газованими напоями, цукром, алкоголізм та паління.
За підрахунками дослідників, людина, яка випалює щоденно 25 цигарок, вкорочує собі життя за добу чи не на 5 годин і на 15 хвилин навіть одна викурена цигарка.
Ознаки остеопорозу:
слабкість, пародонтоз, рахіт, розм’якшення нігтів, передчасна сивина, біль у кістках, крижах, судоми, переломи шийки стегна, хребта, інші, а також викривлення хребта та «горб удови».
То ж чому ламаються кістки ?
Встановлено пряму залежність між наявністю мікроелементів і вітамінів із захворюваннями кісткової системи. В людському організмі міститься близько 1200 г кальцію, саме 99% його знаходиться в кістковій, хрящовій тканинах та зубах у вигляді кальцієво-фосфорних сполук.
Обмін кальцію – процес досить складний і його біологічна активність висока. Крім основи для кісток, він бере участь у згортанні крові, регулює проникність клітинних мембран, збуджує нервову, м’язову, залозисту тканини, активує передачу імпульсів, скорочення м’язів і контролює деякі ферментні реакції.
У дітей кістяк і кальцій, який міститься у ньому, оновлюється повністю за 1-2 роки,
у дорослих – за 10-12 років, натомість протягом доби в організм повинно надходити його стільки, скільки ж вивелось.
Добова потреба у кальцію:
-
дорослої людини - 800-1000мг;
-
дитини до 7 років – 1000 мг;
-
дитини 7-18 років -1500 мг;
-
вагітних жінок -1500 мг,
-
матерям, які годують дитину – 1800-2000 мг.
Через нестачу кальцію малюки пізніше починають ходити, вони дратливі, частіше хворіють на рахіт, в них пізніше прорізуються зуби.
А у юному віці про дефіцит кальцію можуть нагадати судоми, зниження пам’яті й росту, часті алергійні реакції.
У людей середніх років – остеопороз, оніміння кінцівок, підвищення артеріального тиску, склероз судин, сечокам’яна хвороба, саме ці недуги, які також здатні застерігати про додаткову потребу в кальції.
Природні джерела кальцію :
Молоко, м’ясо, свіжі яйця, горіхи, морква, білокачанна капуста, огірки, родзинки, фіники, кульбаба, бура водорість, гарбузове та соняшникове насіння.
Кращому засвоєнню кальцію сприяють лактоза, білок їжі, лимонна кислота, а перешкоджають- різні види жирів, щавлева та фітинова кислоти, остання, до речі, міститься у зернових культурах.
Кальцій краще засвоюється, якщо він надходить до організму з фосфором. Оптимальне співвідношення їх – 1:1,5.
Природні джерела фосфору:
Риба, риб’ячий жир, м’ясо, молоко, яйця, натуральні соки, соя, капуста, горіхи, зерна жита та пшениці, гречана, вівсяна, перлова крупи, яблука, горобина, глід. Добова потреба у ньому -1200 мг.
Магній, марганець, кремній, цинк, мідь, хром, фтор, селен – це також мінеральні компоненти,що вкрай потрібні для кісткової тканини.
Міститься магній у соєвих продуктах, стручках бобів, морській капусті, рибі, але його найбільше у продуктах рослинного походження. Депо магнію у кістках і м’язах. Порушення його балансу призводить до ризику утворення каменів у нирках та відкладанню кальцію на стінках судин. До того ж, ще називають магній « антистресовим» мінералом. Добова потреба в ньому- 300 мг.
Марганець корисний, як елемент, що переносить кисень з крові до клітин, а це, в свою чергу, позитивно впливає на оздоровлення суглобів.
Яєчний жовток, м’ясо птиці, морські водорості, салат, журавлина, селера, горіхи, чорниця – саме цей харчовий раціон, насичений марганцем.
Мідь – бере участь у синтезі гемоглобінів, інсуліну та інших сполук, пов’язаних з діяльністю ендокринної системи, потреба у ньому 2-3 мг на добу. Печінка, гречана, вівсяна крупи, горіхи, айва, гриби –це асортимент продовольства, багатий на мідь.
Хром- активує діяльність ферментів, впливає на ріст людини, добова потреба в ньому не значна (0,05-0,15 мг). Яловичина печінка, птиця, гриби, пивні дріжджі та яблука – джерела, за рахунок яких можливо збагатити організм цим мікроелементом.
Селен – запобігає онкології, серцево – судинним захворюванням, стимулює імунну систему. На нього багаті: чистотіл, лісова суниця, ромашка лікарська, смородина, гарбуз. кріп. Добова потреба -150-200 мг.
Цинк – сприяє підвищенню імунітету, діяльності статевих залоз, обміну білків, впливає на зріст людини. Від нестачі розвивається безпліддя, інфантилізм, хвороби нігтів, волосся, карликовість.
Міститься у лікарських рослинах (алоє, імбирний корінь, череда, чистотіл), а також у печінці, м’ясі, рибі, дріжджах пивних, яйцях, бобах.
Цинк вкрай необхідний у дитячому віці та в період статевого дозрівання, але варто пам’ятати, що передозування може зумовити зниження імунітету, анемію, викликати сонливість.
Фтор – бере участь у фосфорно-кальцієвому обміні, входить до складу кісткової тканини та зубів. Добова потреба 2-3 мг. Телятина, риба, вівсяна крупа і вода – асортимент, багатий фтором.
Кремній – переважно міститься у рослинах : зерна рису, пшениці, проса, ячменю, вівса, салат, кульбаба, цвітна капуста, кропива, черемша та часник –основі джерела кремнію, який необхідний для попередження багатьох захворювань, зокрема онкологічних та остеопорозу.
Відомо, що мінеральні компоненти кісток перебувають у постійному оновленні.
Види клітин, які беруть у цьому участь, виконують протилежні функції : будівництва (остеокласти) та руйнування кісткової тканини (остеобласти). Таким чином, збалансоване щодо мікроелементів повноцінне харчування необхідне для формування, як кісткової тканини, так і профілактики остеопорозу.
Любарське відділення ДУУ «Житомирський ОЦКПХ МОЗУ»
