Фото без опису

Українським законодавством передбачається адміністративна та кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства, а також застосування спеціальних заходів щодо кривдника: термінового заборонного припису та обмежувального припису.

Терміновий заборонний припис виноситься органом Національної поліції як реакція на існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи. При цьому, припис може бути застосований до кривдника не залежно від заяви постраждалої, оскільки працівник уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків може зробити це за власною ініціативою. Заборонний припис передбачає зобов’язання негайно залишити місце проживання із постраждалою особою, будь-яким способом контактувати, наближатися до неї.

 Якщо терміновий заборонний припис має на меті негайно припинити домашнє насильство, максимальний термін дії якого не може перевищувати 10 діб, то обмежувальний припис виноситься судом для значно ширших обмежень прав кривдника та на більш тривалі строки.

 Він забороняє кривднику проживати, перебувати, будь-яким способом спілкуватися із потерпілою, наближатися до неї на певну відстань. Максимальний термін дії обмежувального припису – до 6 місяців, з можливістю продовжити термін, або ж застосуванням кримінальною відповідальності у разі ігнорування припису кривдником.

 Заява про видачу обмежувального припису має обов’язково містити обставини необхідності застосування такого заходу та докази, що їх підтверджуватимуть. Тому важливим є встановлення факту застосування щодо потерпілої насильницьких дій збоку кривдника, систематичність таких дій у часі, періодичність звернення потерпілої до правоохоронних органів. Без цього алгоритму обумовити необхідність застосування обмежувального припису в суді є досить складним процесом, тому фіксування випадків домашнього насильства, а також написання заяв до поліції – є визначальним для доведення справи до суду

Важливим доказом є попереднє застосування до кривдника термінового заборонного припису, або ж притягнення його до адміністративної відповідальності за попереднє вчинення домашнього насильства. Якщо ж порушник більше 2-х разів притягувався до адміністративної відповідальності – до нього застосовуватимуть статтю 126 Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Такі дії караються громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

 Під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису суди мають здійснювати оцінку ризиків продовження насильницьких дій у майбутньому. Із ратифікацією Україною у 2022 році Стамбульської конвенції права осіб, постраждалих від домашнього насильства значно розширилися, що дозволяє застосовувати обмежувальні приписи як невідкладний захист потерпілої від кривдника.

Відтак, обмежувальний припис - це не просто папірець. За порушення обмежувального припису може слідувати кримінальна відповідальність за статтею 390-1 Кримінального кодексу України про невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників, яка тягне за собою відповідальність у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років.

Для звернення до суду з вимогою застосувати обмежувальний припис потерпілим від домашнього насильства надається безоплатна вторинна правова допомога, яка передбачатиме залучення адвоката, послуги якого оплачуватимуться державою, відповідно до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу». Слід зазначити, що судовий збір в категоріях таких справ покладається на витрати держави, а термін розгляду справ не може перевищувати 72 годин.

 У разі виникнення додаткових запитань можна звертатися до контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером телефону – 0-800-213-103, або звернутися до Любарського бюро правової допомоги: смт. Любар, вул. Незалежності, 39 (ліве крило, 4-ий поверх) або за телефоном (098)279-47-64.