Фото без опису

21 жовтня -- Всесвітній день йододефіциту.   Його мета  -- підвищити поінформованість про використання йоду та наголосити про наслідки дефіциту йоду. 

 Йод — це мікроелемент, потрібний організму для створення гормонів щитоподібної залози, яка регулює наш метаболізм.

Йод необхідний людині протягом усього життя. Нестача йоду в організмі призводить до затримки росту у дітей, порушення інтелектуальної активності, розвитку та обміну речовин. Йододефіцитний розлад виникає через нестачу йоду в раціоні. Близько 72% населення світу зазнає дефіциту йоду.  У крайніх випадках дефіцит може призвести до вродженого дефіциту гормонів щитовидної залози, який історично відомий як «кретинізм».

 Скільки йоду потрібно людині? 

Експерти Всесвітньої організації охорони здоровся (ВООЗ)  вважають безпечною дозу йоду в 1000 мікрограмів (1 міліграм) на добу. Жінкам слід приймати від 150 до 300 мікрограмів йоду на день, а чоловікам – по 150 мікрограмів. Для дітей до 6 років добова норма складає 90 мкг, для дітей віком 6-12 років – 120 мкг.

   Варто враховувати, що рівень йоду в їжі нестабільний – тож досить складно підрахувати, скільки саме цієї речовини ви прийняли. Приміром, у жирній рибі менше йоду, ніж у рибі з білим м'ясом. Взимку в молоці більше йоду, ніж улітку -- тому що взимку худоба отримує корм із добавками йоду, а влітку тварини пасуться на траві.

 Цифри і факти

 У деяких країнах, наприклад у Японії, добове споживання йоду може досягати 20 мг на добу (20 000 мкг) -- через уживання морських водоростей та морепродуктів. В Австралії безпечним вважають споживання до 2000 мкг йоду на добу для дорослих, і до 1000 мкг  для дітей. Створити надлишок йоду в організмі досить складно -- оскільки 95–98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5%   через кишківник.

  Нині у світі близько 30% населення мешкає в районах з дефіцитом йоду. Понад 1,5 мільярда людей  схильні до ризику йододефіциту.

  Більшість мешканців України щодня споживає дуже мало йоду на добу -- лише 40–80 мкг.  У зоні найбільшого ризику — Західна Україна та Чернігівська область, де споживання йоду є найменшим. У південних та східних областях нашої країни дефіцит йоду виражений не так сильно. 

  Житомирська область належить до зони частково вираженого йододефіциту.

 Чим небезпечний дефіцит йоду?

  • затримка росту та інтелектуального розвитку у дітей;

  • зниження розумової активності у дорослих;

  • порушення обмінних процесів;

  • загроза переривання вагітності (навіть незначний дефіцит йоду у жінок під час вагітності спричиняє освітні та когнітивні порушення у дітей в майбутньому);

  • рак щитовидної залози;

  • погіршення пам’яті та слуху;

  • підвищення рівня холестерину;

  • порушення роботи кишківника;

  • випадіння волосся тощо.

 Ознаки та симптоми дефіциту йоду:

• збільшення щитовидної залози (ендемічний зоб);

• втома, депресія;

• підвищена чутливість до холоду;

• сухість шкіри, витончення волосся;

• запор;

• збільшення ваги;

• набряки;

• м'язова слабкість, біль у м'язах та суглобах;

• зниження частоти серцевих скорочень.

Профілактика йододефіциту

Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Тож для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану. 

Також варто щоденно вживати  продукти, багаті або збагачені йодом:

•   морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);

  • білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.);

  • морську капусту (ламінарію);

  • овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);

  • фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа);

  • яйця;

  • молоко;

  • яловичину;

  • волоські горіхи.

Якщо ви підозрюєте у себе дефіцит йоду – зверніться до лікаря. Самостійно не варто приймати  препарати йоду –  це слід робити  лише за лікарським призначенням.

Пам'ятайте -- при ранньому виявленні дефіцит йоду можна повністю усунути!

 

 Відділ комунікації, організаційної та  інформаційно-роз’яснювальної роботи  ДУ «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб  МОЗ України».