Любарщина знову у скорботі
Навертаються сльози, стискається серце, біль, сум та печаль. Жодні слова не можуть виправдати війну, не можуть зменшити горя, яке вона принесла на нашу українську землю.
Чергова трагічна звістка сколихнула Любарщину. Чорні та криваві руки окупантів обірвали життя нашому земляку, молодому, мужньому, відважному Сину України, Ігорю Цициморову із села Пединки. Для майбутнього України він пожертвував найдорожчим – своїм життям.
Сьогодні зі сльозами на очах попрощалися з Героєм рідні, близькі, знайомі, односельці. Нехай світлий спомин про нашого Захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам'яті усіх, хто знав його, любив і шанував.
Щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати.
Низький уклін, світла та вічна пам'ять Герою!
Слава Україні! Героям Слава!
Мій тато не повернеться додому...
Він — янгол, і тепер — на небесах...
Я вдячний Богу за такого тата!
Як жаль, що він тепер лиш у думках.
Ніколи не візьме мене на руки,
І пісню він уже не заспіва.
Я вдячний долі за такого тата!
Як жаль, що він тепер лиш спогляда…
