Фото без опису

ЛЕПТОСПІРОЗ належить до групи бактеріальних зоонозів. Це гостре інфекційне захворювання, джерелом поширення його є хворі чи вже перехворілі дикі, свійські тварини, що виділяють збудника із сечею, забруднюючи довкілля та утворюючи так звані «природні осередки» інфікувань.

Водойми із стоячою водою вважаються найбільш небезпечними накопичувачами лептоспір. Адже саме підвищена вологість та температура у довкіллі в межах 28-30 °С є оптимальним середовищем для їх розмноження. В той же час низькі мінусові температури також добре ними переносяться, а тому дозволяють збудникам спокійно перезимувати у холодній воді.

Резервуаром зараження є тварини, в тому числі й свійські: велика рогата худоба, свині, собаки, коти. Але провідними носіями лептоспір рахуються пацюки (щурі), польові миші, їжаки, землерийки. Саме вони можуть передавати заразу навіть і своєму майбутньому потомству.

Роль людини, як джерела інфекції не доведена.

До людського організму лептоспіра потрапляє через ушкоджену шкіру, слизові оболонки ротової порожнини, носоглотки, очей, травного тракту, не залишаючи при цьому на місці умовних «вхідних воріт» ніяких змін. З рухом крові збудник заноситься до усіх органів, викликаючи патологічні зміни в них.

  В механізмі зараження лептоспірами визначено три основних напрямки:

  • аліментарний - через питну воду та продукти харчування;
  • контактний  - при проведені різних сільськогосподарських робіт, в т. ч. і польових. При купанні у відкритих водоймах, в разі нанесення покусів хворими тваринами або пошкодження шкіри предметами, попередньо забрудненими збудником;
  • аспіраційний - через органи дихальної системи, коли доводиться дихати повітрям, яке містить випари заражених випорожнень (наприклад, при заготівлі сіна, інших кормів, прибиранні приміщень, особливо заселених гризунами).

Прихований період при цій інфекції складає від 7 до 14 днів. Хвороба розвивається досить гостро, з високою температурою (до 40°С), вираженим болем у м’язах, особливо в литках. Саме останній симптом вважається одним з ранніх та найхарактернішим для цієї недуги.

Захворювання має важкий перебіг. У випадках несвоєчасного (не пізніше перших трьох днів з початку занедужання) звернення за медичною допомогою чи неадекватного лікування виникає загроза виникнення важких ускладнень, що можуть привести не лише до інвалідності, але й спричинити летальні наслідки.

Профілактика:

  • своєчасне виявлення, ізоляція та лікування хворих тварин;
  • проведення дератизаційних заходів, спрямованих на знищення мишовидних гризунів;
  • надійний захист продовольчого асортименту від забруднень виділеннями мишей, щурів, тощо.
  • особливе застереження тим, хто працює на забійних пунктах, зокрема стихійних, в м’ясопереробних цехах, а також усім, хто зайнятий у тваринницьких галузях стосовно суворого дотримання рекомендованих гігієнічних, санітарно- ветеринарних вимог та правил особистої гігієни.
  • немаловажне значення має також боротьба з гризунами у місцях проживання людей, з бездомними собаками й котами.

З метою вивчення та прогнозу епідемічної ситуації, пов’язаної з циркуляцією у природі збудників окремих інфекцій, в тому числі віднесених і до особливо небезпечних, центром контролю та профілактики хвороб п л а н о в о здійснюється соціально-гігієнічний моніторинг за окремими об’єктами довкілля, віднесеними до груп ризику.

Вода з поверхневих водоймищ, солома, сіно, дрібні ссавці, пацюки – це лише окремий перелік зразків, що досліджуються в профільних лабораторіях  обласної установи.

Саме за результатами моніторингових досліджень у зразку біологічного матеріалу (сірий пацюк), виявленого в с. Юрівка і доставленого для досліджень, було визначено серотип однієї із хвороботворних лептоспір, з числа вже відомих, що паразитують у довкіллі. Відповідно, згадану адміністративну територію  варто вважати природнім осередком, в якому не можуть бути виключеними випадки інфікувань лептоспірами.

А тому радимо всім мешканцям громади прийняти цю застережливу інформацію до відому та бути уважними до свого та здоров’я своїх близьких.

 

Любарське відділення ДУ «Житомирський ЦКПХ МОЗ України»

 

 .