Повідомлення про початок проведення громадського обговорення про присвоєння ЗНЗ с. Стара Чортория імені Героя України Вадима Одуда "Старочорторийська гімназія імені Героя України Вадима Одуда Любарської селищної ради"

Заклад освіти

Старочорторийська гімназія Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області

На честь Героя України (посмертно) Вадима Одуда– майора Збройних Сил України, учасника російсько-української війни.

Інформаційна довідка:

Вадим Миколайович Одуд, позивний «Маестро»– майор Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Народився 29 листопада 1995 року у с. Стара Чортория Любарської громади. Загинув 12 листопада 2022 в Херсонській області.

«За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові постановляю:

Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” ОДУДУ Вадиму Миколайовичу – майору (посмертно)», – йдеться в Указі Президента №666/2023.

Вадим Одуд народився на Житомирщині. В його родині не було військових, але хлопець із дитинства вирішив, що буде служити в армії або якомусь спецпідрозділі. 

Він поступив у Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного вже після початку російської агресії, тобто точно знав, що буде воювати. Належав до нового типу молодих офіцерів, які формували ядро воюючої армії.

Після академії Вадим почав службу в 15-му батальйоні 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, пройшов кілька ротацій у зоні АТО.

З перших днів великої війни 15-ий батальйон задіяли в найгарячіших точках. Вадим як командир роти завжди був на передніх позиціях.

Молодий командир на позивний «Маестро» добре орієнтувався в сучасних методах ведення війни, розумів, яку роль відіграє в ній аеророзвідка, тому навчився управляти дронами, особисто стежив за оперативною обстановкою й коригував вогонь артилерії чи мінометки.

Навесні минулого року батальйон перекинули на Донеччину, де росіяни, не шкодуючи людей, піхотними хвилями намагалися прорвати нашу оборону. До лінії окопів, які тримав Маестро, під прикриттям щільного артилерійського вогню впритул підійшов ворог, зав’язався ближній стрілецький бій.

Один із командирів взводів отримав поранення, тому Маестро зайняв його місце. Щойно ворога відкинули, Вадим зробив запит на артилерійський вогонь і коригував його точність.

Одразу після артилерійського удару Маестро заскочив у БМП на місце навідника гармати, наказав механіку висунутися на вогневу позицію і знищив із гармати відділення ворога.

У серпні минулого року на Донеччині підрозділ Маестро отримав наказ відбити позиції, втрачені сусідньою військовою частиною. Командир роти провів дроном аеророзвідку, дав дані артилерії й особисто коригував її вогонь.

Завдяки цьому вдалося знищити 7 танків, 6 броньованих автомобілів “Тигр”, близько десятка БМП і БТР, а також склад боєприпасів. Після артпідготовки Маестро повів своїх бійців на штурм і відбив територію. 

Це був не єдиний танк Маестро. Пізніше на іншому напрямку просто на КСП зайшов ще один ворожий танк. І командир влучив у нього з російського трофейного протитанкового гранатомета, який уперше тримав у руках.

Восени минулого року 128-му бригаду задіяли на Південному напрямку, почалися важкі штурми й деокупація Херсонщини. Вадим Одуд на той час став командиром 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону.

Кожну наступальну операцію Маестро планував до найменших дрібниць із використанням “Кропиви” (спеціальної програми для орієнтування на місцевості), а потім доводив до підлеглих, включно із сержантами. 

Таким чином досягалася ідеальна взаємодія між різними підрозділами. Під час штурмів комбат завжди був на передніх позиціях. 

Підрозділу вдалося відбити територію, росіяни втекли, кинувши багато зброї й техніки, зокрема 7 старих танків Т-62 і справний “Град” із повним пакетом реактивних снарядів. У кинутих російських траншеях штурмовики знайшли Коран і “вінторєзи” – снайперські гвинтівки для спецпідрозділів. Там стояли “кадировці”.

Росіяни тікали не одразу, деякі підрозділи регулярної армії чинили запеклий опір, крили ЗСУ з арти, реактивних систем залпового вогню, мінометів і танків. Але навіть у найгарячіші моменти Маестро вмів швидко оцінити обстановку, віддати команду здійснити позиційний маневр, вдарити ворога з флангу й вибити його з укріплень. А найвищою нагородою для нього як бойового командира були звільнені населені пункти.

12 листопада 2022 року Маестро виїхав перевірити маршрут для переміщення батальйону й разом із тим по можливості відшукати тіла загиблих під час останніх штурмів бійців. Його автомобіль наїхав на міну й підірвався. Товариші намагалися врятувати командира, але, на жаль, отримані рани виявилися несумісними з життям…